У відстоюванні територіальної цілісності уряд працює "на папку"

Якщо є суди і їхні рішення мають значення, до них треба звертатися. Та не чекати від них надзвичайного

Ще у юному віці, розпочавши свій трудовий шлях, зрозумів просту істину.

Працювати можна:

- на результат;

- на папку з папірцями.

Щодо результату все зрозуміло. Але часто доручають зробити те, чого зробити не можна. Про це не можеш сказати або просто не слухають. Тоді заводиш товсту папку-швидкосшивач і починаєш наповнювати її папірцями.

У питанні відстоювання територіальної цілісності та суверенітету України уряд працює "на папку".

"Як ми нічого не робимо? Ми аж у суд ООН звернулися, чекаємо, там питання дуже довго розглядають".

І це подають як вирішення проблеми. Хоча насправді це банальне затягування часу в очікуванні, що або урядовці зміняться, або світова політична ситуація.

Звісно, це не означає, що судами можна нехтувати. Якщо є суди та країни, де їх рішення чогось варті, до них не зайве звертатися. Просто від них не слід очікувати надзвичайного. Максимум - грошової компенсації невеликої частини видатків.

У 90-ті швейцарська компанія Noga "кошмарила" росіян за неоплачені поставки продовольства. Арештовувала власність аж до картин та літаків. Алгоритм їхніх дій був простий. Подавали позови до національних європейських судів, а потім домагалися їх виконання у кожній конкретній країні.

Алгоритм дій України теж простий. Подавати позови до судів Люксембургу, Британїї, Стокгольмського арбітражу від імені конкретних компаній, які зазнали конкретних втрат від російської агресії, вигравати процеси, "кошмарити" росіян у Європі.

Все. Але питання припинення війни, виведення російських військ та відновлення суверенітету буде вирішуватися лише завдяки політичним чинникам. Аж ніяк не юридичним.

І ще одне.

Статут ООН. Стаття 94:

1. Кожен Член Організації зобов'язується виконати рішення Міжнародного Суду по тій справі, в якій він є стороною.

2. У випадку, якщо якась сторона у справі не виконає зобов'язання, покладене на неї рішенням Суду, інша сторона може звернутися в Раду Безпеки, що може, якщо визнає це за необхідне, надати рекомендації або ухвалити рішення про вжиття заходів для приведення рішення у виконання.

Тобто, якщо навіть Україна виграє справу проти Росії, і Росія рішення не виконає, то єдине, що нам залишиться - звертатися до Радбезу ООН, де у Росії є право вето.

При цьому, Радбез не зобов'язаний забезпечувати виконання рішень суду. Може лише робити те, що "вважає за потрібне". Або не робити нічого. Тобто займатися звичними для Радбезу справами.

Витрачаємо з чотири роки, щоб повернутися до Радбезу, де все і починалося.

Трагікомедія.

Оригінал