Теракти в путінській Росії неминучі

Ніхто ніколи не знає, де потрапить під каток у цій країні

З приводу терактів у Пітері. Я можу лише повторити все те ж, що і завжди. Власне, тільки три варіанти.

1. Їхати. Ніхто ніколи не знає, де потрапить під каток в цій країні. На зупинці з п'яним попом у "Феррарі", на мітингу з кросівками, при вибуху газу, при незакрученій гайці в метро, в літаку або в пітерському метрополітені.

2. Так-так. Все те ж саме. Інших рецептів немає. Вулиця, барикади, покришки, люстрація, декомунізація, декадебізація, деоккупація, виведення військ, контрибуція, трибунал. За опитуваннями, вісім із десяти загиблих учора в Пітері підтримували анексію і окупацію інших країн. Ну, що сказати...

Вісім із десяти загиблих підтримували анексію і окупацію інших країн

3. Якщо не перше і не друге - не дивуйтеся. Теракти на вісімнадцятому році путінської Росії - не "жахлива трагедія". Жахлива трагедія, це коли трапляється щось, що ти не міг передбачити. Чи передбачав, вживав заходів, але не зміг протистояти. Як, наприклад, цунамі в Японії. Де люди розуміли небезпеку, робили все необхідне, щоб протистояти їй, але непереборна сила виявилася сильнішою.

А якщо на антивоєнні мітинги виходить 0,5 відсотка населення, а іншим 99,5 або однаково, або вони підтримують, то це не "жахлива трагедія". Це - закономірність.Теракти на вісімнадцятому році путінської Росії - це абсолютна неминуча закономірність. По-іншому бути просто не може.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Шеремета Економіст
Віктор Чумак Правник, колишній заступник генпрокурора
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"