Хто такий Олексій Навальний?

Росія - країна, де все залежить не від системи, а від особи царя. Навіть за найдемократичнішого режиму вона вождистська

Дивлюся, навальносрач почався, і не можу промовчати.

Те, що Навальний не збирається віддавати Крим, вже зрозуміло. Інша справа, що віддати Крим зможе тільки нова диктатура. Демократично обрана влада цього зробити не зможе в принципі - в імперській країні це означатиме для неї моментальне політичне самогубство. Такий ось парадокс, але це вже інше питання. Я б, наприклад, першим ділом як раз деоккупував Крим, і гори воно все вогнем разом з бажаннями 70-80% проросійськи налаштованих кримчан. Але я не йду у владу, а якщо би й пішов, то якраз з цієї причини і не пройшов би. Тут якраз усе зрозуміло.

Гірше, що Олексій Навальний, схоже, дотримується схожої позиції і щодо Донбасу. Мовляв, раз вже прийшов, то чого відмовлятися. Це погано.

З приходом Навального до влади стає неминучою нова кавказька війна

Більше того, з приходом Навального до влади стає практично неминучою нова кавказька війна. Відсутність м'ясорубки в Чечні будується тільки на терорі Рамзана Кадирова. Рамзан Ахматович тримається тільки за Путіна, не буде Путіна... Ну, далі зрозуміло. А Олексій Анатолійович з його націоналістичним популізмом цей процес тільки прискорить.

Я також категорично згоден ось із цими двома блискуче сформульованими Пашею Шехтманом пунктами:

"У разі успіху Навальний виявиться головним ворогом реальної демократизації. І саме тому, що за всім цим вимальовується проект збереження чекістсько-олігархічної системи шляхом її верхівкової лібералізації, під міркування про національну згоду, уникнення кровопролиття і те, що головне – "демократія" (в сенсі лібералізація), а вона вже сама вирішить всі проблеми. Тобто повторення 1991 року, коли провели ребрендинг обкомів і КДБ під крики про те, що "не треба влаштовувати полювання на відьом".

"Тоді і скінчиться все так само, як у 1990-ті. Після декількох років розгулу лібералізму з неминучим погіршенням економічної ситуації народ завиє: до чого довели країну ці навальні, інша справа за Путіна була! Після чого з тіні з'являться справжні правителі країни і дадуть довгоочікуваний порядок. І казочка про білого бичка почнеться вкотре".

Навальний - це новий Єльцин на танку

Я теж вважаю, що Навальний - це новий Єльцин на танку. Росія таких любить. Росія - така країна, де все залежить не від системи, а від особистості царя. Навіть за найдемократичнішого режиму вона по своїй суті все одно - вождистська. А Навальний, безумовно, лідер вождистського плану.

Більше того, я майже впевнений, що все, на жаль, і закінчиться новою казкою про білого бичка. Тому що той, хто прийде після Путіна, це в принципі самогубець. Через пару-трійку років він утратить свій рейтинг до нуля. Тут вже не важливо, хто це буде персонально. Просто ситуація не передбачає іншого розвитку подій - і розпочнеться новий потужний відкат назад.

Так, мені не подобається його популізм, націоналізм, антимігрантська риторика тощо. Але є одне головне "але".

На даний момент Олексій Навальний - кращий інструмент для чергової спроби спробувати побудувати тут країну зі змінюваною системою влади. Бо інакше з Путіним ми будемо сидіти до двадцять другого століття. Якщо, звичайно, він не помре від лейкемії - про що ходять чутки. Але це не буде вирішенням проблеми, просто тоді влада перейде у спадок. А зараз відкривається можливість спробувати побудувати систему змінюваності. Ні у кого не вийшло так розгойдати човен, а в нього - вийшло. І в цьому сенсі його гра зі спецслужбами тільки в плюс. Вони використовують його у своїй бійці веж Кремля. Він використовує їх, і думаю, переграє. І це добре - а інакше давно вже сидів би.

Я ставлюся до тебе насторожено, ти не мій кандидат, але на даний момент ми з тобою по одну сторону барикад. Пали

Загалом: я ставлюся до тебе насторожено, ти не мій кандидат, але на даний момент ми з тобою по одну сторону барикад. Пали.

А от далі, якщо дійсно вийде, багато чого буде залежати вже від країни і від її здатності та бажання контролювати владу і не давати їй бронзовіти.

У всякому разі я оптиміст і сподіваюся на це. Я бачу шанс. Хотілося б не втратити його.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Єгор Стадний Директор аналітичного центру CEDOS
Олександр Поліщук Військовий дипломат, аналітик Фонду "Майдан закордонних справ"
Андрій Таїцький Викладач англійської мови. Працює у В'єтнамі
Сергій Тарута Народний депутат, лідер партії "Основа"
Вероніка Мудра Голова громадської організації "Біла Стрічка"
Погода