Це вже не спокійні організовані протести. Вони наростають з новою якістю - спонтанністю

У Росії та Білорусі вихідні пройшли дуже схоже і бурхливо: протести й затримання їх учасників поліцією. Це ланки одного ланцюга, говорить російський опозиціонер Костянтин Боровий "Апострофу".

На російських протестах в неділю було гасло: "Путін – злодій". Безумовно, цей лозунг став каталізатором протесту, як і заклик підтримати Олексія Навального. А от студентські та молодіжні протести вже не мають, мабуть, прямого відношення до цього. Протести молоді були ширші, а спрямовані проти авторитарного режиму, проти пропаганди, брехні, того, що молодь дуже добре відчуває. Кремль втрачає контроль над керованістю цими протестами. Ці молодіжні протести – недозволені.

У Білорусі процес дуже схожий на той, який відбувається в Росії. Силовими методами, пропагандистською кампанією влада намагається зберегти якусь стабільність або видимість стабільності. Хоча економічні умови неефективного існування держави призводять до економічних проблем, відсутності свободи слова і ЗМІ, створення нестерпних для суспільства умов існування. Пропаганда у своїй ефективності перетворюється в протилежність, вона – дратівливий чинник і те, над чим суспільство сміється, розуміючи, що це більше брехня, ніж інструмент переконання. Думаю, зараз мова йде про сукупність факторів, які зійшлися в одній точці. Тому можна говорити про східноєвропейську весну – білорусько-російську весну.

Захід зараз не реагує на ці події, тому що не знає як, і немає єдиного центру прийняття рішень. Всі намагаються зрозуміти, що відбувається в Росії, і в Білорусі. Досягнута певна межа терпіння. Особливо видно неадекватність реакції влади: вона не розуміє, як реагувати.

Найближча аналогія з протестами в Білорусі і Росії – те, що сталося в Єгипті. Там привід був нікчемним: все почалося із захисту одного торговця, якого образили. Але протести дуже швидко прийняли політичний характер. І основна претензія на судовому процесі проти Хосні Мубарака була в неадекватній реакції на протести, використання збройних сил для їх придушення.

Тут теж переляк – страх втратити владу, нездатність зрозуміти серйозність моменту. Влада негнучка, нездатна об'єктивно оцінити ситуацію. Вона давно втратила зворотні зв'язки, які впливали на неї. Основна реакція влади полягатиме в спробі довести, що нічого не сталося. Розміщуються якісь фотографії з лижних прогулянок Медведєва. Така дуже дотична реакція влади, яка намагається продовжувати робити вигляд, що нічого особливо не сталося, нічого страшного, сама вмовляє себе, що все стабільно і це нічого не означає.

У будь-якому випадку нинішня ситуація призведе до нової якості протестів. Це вже не спокійні організовані протести, не виважені, а спонтанні протести, для яких ролик про Медведєва тільки привід. Основний лозунг, який звучав на протестах: "Путін – злодій". А в перекладі на політичну мову це – вимога відставки влади. Найнеприємніше для російської влади: вона не знає, як реагувати, вже не вміє це робити. Безумовно, буде наростання протестів і з новою якістю – зі спонтанністю. Це вже не інтелігентний заклик схаменутися, це малоінтелігентний заклик молоді – піти до чортової матері.

Передруковується з дозволу редакції "Апостроф"