Референдум, що розставив усе на місця
До 1 грудня 1991 року було не очевидно, чи новонароджена політична нація достатньо монолітна у волі до побудови своєї окремої країни, чи достатнім буде національний опір в разі спроби відновити імперію
Перше грудня. Для моїх молодих друзів це в першу чергу річниця побоїща на Банковій у 2013 році. І подія тоді сталась таки дійсно історична, без лапок.
Але у мене історія України, та навіть мій власний коротенький рядок у ній, дещо довші за епоху диктатури Овоча, тому і сьогоднішня дата викликає зовсім інші спомини.
Рівно чверть століття тому я як член дільничної комісії бігав весь день зі скринькою для голосування по старому Подолу - ми обходили всіх тих старих та немічних, хто фізично не міг прийти на дільницю, але попри все бажав проголосувати на референдумі за незалежність України.
Дзвінків було чимало, ми гасали по району майже без перерви.
Ніколи не забуду 90-літню бабусю, яка ледь відкрила нам двері, і провела до ще старшого, ледь не столітнього, дідуся. Той не міг встати з ліжка, вже не перший рік, але був при ясному розумі, тремтячою рукою зробив помітки у бюлетені, і радісно, зі сльозами на очах скзав: "От тепер я можу померти спокійно, бо встиг проголосувати за Самостійність!".
Саме так от, "за Самостійність". І від цього слова якось одразу стало ясно, що дідо памятає ще ту, першу Самостійну Соборну. Ту, яка не витримала більшовицької навали, проіснувала до прикрого мало - і от дідусь всі ці роки не втрачав надію і таємно від всіх чекав, поки вона повернеться, ота втрачена Самостійна Вкраїна, пережив два голоди, велику війну, хтозна що ще - і таки дожив віддати голос за Неї...
В той день направду вирішилось дуже багато.
Я не хочу применшувати значення 24 серпня 1991 - звісно ж, саме тоді Україна вхопила унікальний історичний шанс, і на диво вдало його використала. Без проголошення Акту 24 серпня нічого б не відбулось, в тому числі і референдуму 1 грудня. Але...
До 1 грудня наша незалежність була якась непевна, ніби як "вкрадена"
Але до 1 грудня наша незалежність, що не кажи, а була якась непевна, ніби як "вкрадена", "прихоплена під шумок" московського перевороту ГКЧП.
Було далеко не очевидно, що це саме вибір народу, прагення більшості нації, а не лише хитрий політичний хід вчорашніх комуністів Кравчука, які тимчасово об'єднались із "маргіналами-націоналістами" з Народного Руху, аби лише вислизнути з-під Єльцинської зачистки колишньої КПСС...
До 1 грудня було не очевидно, чи новонароджена політична нація достатньо монолітна у свіїй волі до побудови своєї окремої країни, чи достатнім буде національний опір в разі спроби відновити імперію.
А поки це лишалось неочевидним, нас зовсім не поспішали визнавати світові держави, а сусіди з північного сходу чим далі, тим наполегливіше "прощупували нас на міцність"...
Референдум розставив все на місця - 92% "націоналістів" при явці понад три чверті населення. Таке не оскаржиш, проти такої волі нації вже так просто не попреш навіть танками...
Україна відбулась все ж таки не 24 серпня, у серпні ми лише вхопились за унікальну можливість - а у грудні стало ясно, що можливість ми таки використали, Україна є, їй тепер бути довго та всерйоз.
Так що зі святом незалежності, пані й панове!
Ну і до речі - на честь цього дня над тимчасово окупованим Кримом наші ракетники дали таки непоганий святковий салют.
