Коли повертати Росію в ПАРЄ?
Парламентські вибори в Росії - це привід не для відновлення повноважень російської делегації а ПАРЄ, а для їхнього остаточного припинення
Чи справді ПАРЄ може відновити повноваження делегації Росії на Парламентській Асамблеї? При тому, що сама РФ навіть і не подумала не те що відмовлятися від окупованих територій (а повноваження її делегації були припинені як раз після анексії Криму), але навіть не хоче обговорювати ситуацію, що склалася після фактичного виходу путінського режиму за межі міжнародного права.
Яким би парадоксом це не здалося на перший погляд, але у прихильників повернення Росії до ПАРЄ саме зараз виник реальний шанс повернути повноваження російської делегації. Зробити це можна, пославшись на результати парламентських виборів у Росії. Адже новий склад депутатів Державної Думи - це не ті люди, які голосували за анексію Криму. Отже, з ними можна й потрібно відновити справжній діалог, - пише Віталій Портніков для "Крим. Реалії".
Це рішення, звісно ж, буде повною перемогою Росії над міжнародним правом. Тому що виявиться, що "та сама" резолюція ПАРЄ просто зависне в повітрі. Але й це ще не все. У Парламентській Асамблеї розраховували, що Росія продовжить свою співпрацю з організацією, навіть при запроваджених обмеженнях. Але голова Державної Думи РФ Сергій Наришкін зайняв жорстку позицію: тільки повне відновлення повноважень. Цю позицію він повторював щоразу при зустрічах із керівництвом ПАРЄ в Москві. І, виходить, Асамблея капітулює. Добре, не перед Наришкіним, а перед наступною путінською маріонеткою, яка зображує спікера нижньої палати російського парламенту. Про яке міжнародне право, про який захист законності в цьому випадку йдеться?
Зрозуміло, якщо повноваження російської делегації не будуть відновлені після виборів, то новий юридичний привід у найближчі роки не з'явиться. Росія з Криму не піде - можливо, до остаточного демонтажу путінського режиму й імовірного розвалу самої Російської Федерації. Так коли ж повертати її парламентаріїв до ПАРЄ?
А ніколи. Якби депутати, які працюють у Парламентській Асамблеї, поважали себе і країни, які їх туди надіслали, вони прекрасно б це розуміли. Білорусь втратила статус спеціально запрошеного члена ПАРЄ після того, як Рада Європи у 1997 році визнала недемократичними вибори в цій країні. І з того часу статус не був відновлений, адже Лукашенко не виконав умови, поставлені ПАРЄ. Підкреслю: йдеться про умови, що стосуються внутрішньої політики Білорусі, а зовсім не порушення цією країною міжнародного права. Білорусь нічого ні в кого не "віджимала". Так чим Росія краща за Білорусь? Тим, що більша? І як може така політика подвійних стандартів у найкращих радянських традиціях зашкодити престижу ПАРЄ?
Після цих виборів ми можемо впевнено сказати: ніякого російського парламенту немає. Є просто банда!
З точки зору права, парламентські вибори в Росії - це привід не для відновлення повноважень російської делегації, а для їхнього остаточного припинення. Тому що РФ, не зважаючи на протести міжнародних організацій і визнання Криму окупованою територією, проводить вибори в Криму. Отже, після цих виборів не тільки Рада Федерації, де вже є члени від Криму, а й Держдума, в якій будуть депутати від Криму, втрачають свою легітимність. Після цих виборів ми можемо впевнено сказати: ніякого російського парламенту немає. Є просто банда!
Так чому ж парламентарії, які поважають себе, мають засідати поруч із пройдисвітами? Не мають. Відновлення повноважень російської делегації після ганебних виборів у Криму має стати не відновленням діалогу, а початком кінця ПАРЄ, а, можливо, й Ради Європи в цілому. Тому що немає ніякого сенсу в існуванні організації, що відмовляється від основоположних принципів міжнародного права. Ну взагалі - ніякого.
На місці Путіна в разі, якщо ПАРЄ капітулює, я б обов'язково вніс до складу російської делегації якогось кримського "депутата Держдуми" - ну, наприклад, Поклонську. Думаю, він так і зробить. Приниження Парламентської асамблеї має бути повним. А ми не повинні стати його свідками.
Copyright © 2016 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода