Тарас Кузьо
Професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"
20.07.2016
6435

Як Порошенко здійснив тихий переворот

Порошенко посилив контроль над парламентом, урядом і судами. Подібно до колишнього президента Віктора Ющенка він ігнорує правила, норми і закони у погоні за владою

Професор Михайло Мінаков з Києво-Могилянської академії, який також є директором Інституту Критики та редактором журналу "Ideology and Politics", та професор Пітсбургського університету і співзасновник "Vox Ukraine" Тимофій Милованов опублікували добре аргументовану статтю про зростаючу загрозу авторитаризму від президентського правління Петра Порошенка.

Ігор Луценко, натомість, написав менш переконливий блог про загрозу військового перевороту в Україні.

Мінаков і Милованов вказують на посилення контролю Порошенка над парламентом, урядом і судами. Вони пишуть про те, як Порошенко – подібно до колишнього президента Віктора Ющенка – ігнорує правила, норми і закони у погоні за владою:

"Нового прем'єр-міністра і міністрів призначили без формально зареєстрованої коаліції. До цього парламентський спікер не оголосив, які депутати входять до нової коаліції та чи дійсно вона налічує більшість (226 чи більше парламентарів). Наразі український парламент функціонує, спираючись на ситуативні більшості, що суперечить Конституції… Тільки формально створена коаліція з чітким переліком учасників мала би право пропонувати кандидатури міністрів президенту (за винятком двох міністрів з президентської "квоти"). Однак відповідну постанову підтримали лише дві парламентські фракції, які разом не мають більшості у Верховній Раді. А це суперечить третій частині 114-ої статті Конституції України".

Їхній критичний аналіз продовжується словами:

"Постанова також порушила право президента вносити кандидатуру прем'єр-міністра на розгляд Верховної Ради (частина друга 114-ої статті Конституції). Інше порушення полягало в одночасному включенні в один документ рішення про відставку прем'єр-міністра і призначення нового прем'єра та міністрів із президентської квоти (114-а і 115-та статті Конституції). Іншим цікавим рішенням стало призначення чинних міністрів старого уряду міністрами нового уряду без попереднього звільнення їх зі своїх посад, а також скасування рішення про висловлення недовіри попередньому урядові, яке парламент ухвалив раніше".

До цього можна додати зміни до законодавства, які дозволили Юрієві Луценку стати генеральним прокурором без юридичної освіти. Свого часу Ющенко навіть не потурбувався змінити законодавчі вимоги, коли призначав Романа Зварича (також без юридичної освіти) міністром юстиції. Цей крок слід розглядати у комплексі з посиленням контролю президента над судовою системою після нещодавно ухваленого закону про судоустрій.

Порошенко – як і Ющенко – прагне влади заради неї самої, без наміру використовувати її в інтересах країни

Порошенко – як і Ющенко – прагне влади заради неї самої, без наміру використовувати її в інтересах країни. Однак Ющенко мав противагу в обличчі Тимошенко і був менш обізнаним у візантійському стилі ведення політики, ніж Порошенко. Тому Петро Олексійович досягає більших успіхів у консолідації влади та поверненні України до де-факто президентської республіки.

Президентський офіс в Україні завжди був головною загрозою для її демократизації, а також джерелом постійної корупції та зловживання владними повноваженнями. Ці фактори, в свою чергу, спричинили народні повстання 2004 і 2013-2014 років. Україна вже пережила десятирічний цикл революції, розчарування, апатії та контрреволюції між Помаранчевою революцією та Євромайданом і зараз входить у другий цикл.

Однак військовий переворот навряд чи загрожує Україні, оскільки, на відміну від Південної Європи чи Латинської Америки, колишні комуністичні держави не мали традицій військових путчів. Єдиний випадок, коли армія втрутилася в політичний розвиток комуністичної країни, відбувся у грудні 1981-го в Польщі, коли Москва поставила польську армію перед вибором: або придушити рух "Солідарність", або спровокувати вторгнення військ країн-членів Варшавського пакту (як це сталося в Чехословаччині в 1968 року).

Однак існує загроза, що наступна революція буде більш насильницькою, ніж попередня, зважаючи на швидке зростання кількості зброї в Україні. Мені говорили, що автомат Калашникова сьогодні можна купити всього за 250 доларів, а набої до нього – за пляшку горілки. Солдати, ветерани, їхні сім'ї та друзі складають велику частину населення – майже 20% виборців. І вони, як видно з прикладу Надії Савченко, дуже роздратовані.

Навіть більш важливо, що Україна пережила повзучу тиху контрреволюцію, яка досягла кульмінації з обранням президентом Порошенка. Він є контрреволюціонером, а не революціонером.

Контрреволюція відбулась у шість етапів

На першому Сергій Льовочкін зробив вигляд, що подав у відставку у грудні 2013-го. Тоді ж він почав переговори з Порошенком, який представляв недонецьких олігархів, що брали участь у Євромайдані (так званих кучмістів).

На другому етапі Льовочкін дійсно пішов у відставку після перших убивств на Євромайдані 22 січня 2014 року. Як і Льовочкін, під час своїх тогочасних публічних виступів у Канаді та США я попереджав, що Януковича усунуть від влади.

На третьому етапі – коли пам'ять про вбивства на Євромайдані все ще була свіжою – Льовочкін, Порошенко та Дмитро Фірташ провели секретні переговори, аби забезпечити своє політичне виживання та недоторканність у період після Януковича.

На четвертому етапі призначення перших постмайданних генеральних прокурорів (Олега Махніцького і Віталія Яреми) стало запорукою того, що лише представників донецького клану внесуть до переліку розшукуваних осіб Інтерполу. Ні Фірташа, ні Льовочкіна, ні Юрія Бойка Інтерпол ніколи не розшукував, незважаючи на те, що Фірташ був одним із трьох головних бенефіціарів корупції в часи Януковича (іншими двома були Рінат Ахметов і Саша Янукович), а Льовочкін був керівником президентської адміністрації та сприяв поширенню корупції.

На п'ятому етапі апогеєм контрреволюції стала зустріч у Відні в середині березня Порошенка, Віталія Кличка, Льовочкіна і Фірташа. Тоді Фірташ вплинув на Кличка, аби той не балотувався на посаду президента, а натомість взяв участь у виборах мера Києва.

Фірташ навіть хвалився під час судового засідання у Відні, що зробив Порошенка президентом

На шостому етапі представники газового лобі за допомогою кучмістів забезпечили перемогу Порошенка на президентських виборах, а Кличка – на мерських. Фірташ навіть хвалився під час судового засідання у Відні, що зробив Порошенка президентом.

Порошенко та представники газового лобі змогли прискорити контрреволюцію олігархів і кучмістів, які прийшли до влади після Євромайдану та здобули недоторканність від революційного правосуддя. Сьогодні вони не потребують військового перевороту, адже вже здійснили його під самим носом українців.

Мінаков і Милованов слушно вказують на авторитарні тенденції Порошенка, оскільки йому значно зручніше в умовах кучмістського режиму, повернення якого він забезпечив після завершення Євромайдану.

Тарас Кузьо, спеціально для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"