Російська Православна Церква як інструмент м'якої сили Росії
Україна не зможе досягти справжньої незалежності без духовної незалежності від РПЦ і "русского мира". Перший крок у цьому напрямі має зробити Порошенко.
Основний спосіб зашкодити інтересам Росії без єдиного пострілу – дати стратегічну підтримку українській православній автокефалії шляхом більш рішучого лобіювання в Константинополі і змусивши усі релігійні конфесії перереєструватися. Перейменована Українська Православна Церква стане Російською православною церквою російської національної меншини - а не як до сих пір церква східного слов'ян в Україні.
Проте цього не відбудеться, тому що президент Петро Порошенко є членом Української Православної Церкви Московського Патріархату. Порошенко не належить до числа багатьох українців, які залишають Російський Патріархат і приєднуються до Київського Патріархату.
Україна завжди була дуже релігійною країною, навіть у радянські часи – набагато більш релігійною, ніж Росія. В часи СРСР дві третини парафій Російської Православної Церкви (РПЦ) знаходились в Україні, і більшість із них розташовувались в західних і центральних регіонах. З того часу географічне розміщення релігійних конфесій не зазнало помітних змін. Подорожуючи Донбасом, ви побачите набагато менше церков, ніж у центрі та на заході України. Церкви, котрі вам траплятимуться, коли ви долатимете шлях від Запоріжжя до Маріуполя, можна перерахувати на пальцях однієї руки.
З цього випливає подвійна іронія.
Поділ України на "православний схід" і "католицький захід" є вигаданим
По-перше, поділ України на "православний схід" і "католицький захід" є вигаданим. Лише три з семи західних областей країни є греко-католицькими, у той час як більшість парафій трьох українських православних церков розташована на заході та в центрі (на Закарпатті, приміром, більше православних парафій, ніж греко-католицьких).
По-друге, російські націоналісти (Російська православна армія, "Нічні вовки", Ігор Гіркін тощо), що нібито захищають "(російське) православ'я" на Донбасі, роблять це в регіоні, який внаслідок потужної радянізації був геть не релігійним. Більше того, згідно з деякими даними, найбільш популярною релігійною конфесією на Донбасі є протестантизм.
В Україні та Росії – країні з набагато більшою чисельністю населення – однакова кількість православних парафій (близько 14 тис.). Відповідно, Україна є стратегічно важливою для реалізації влади та впливу РПЦ в межах світової православної громади.
Водночас більшість конфесій трьох українських православних церков знаходиться в "помаранчевих" західних і центральних областях України. Цю ситуацію доводить до абсурду той факт, що проєвропейські та патріотичні українці фінансово підтримують РПЦ і тому дозволяють російському президентові Владіміру Путіну використовувати її в якості інструменту м'якої сили Кремля.
Без втручання Президента Порошенка ЙОГО РПЦ цілком очікувано втрачає популярність – з чотирьох причин.
По-перше, священники РПЦ в Росії та Україні надавали підтримку сепаратистам, про що New York Times писав ще майже два роки тому.
"Він казав, що ми не люди. Священник у рясі з хрестом. А коли дерев'яний хрест розбився об чиюсь голову, він повернувся із залізним"
По-друге, українські військовополонені зазнавали тортур не лише від російських солдатів, а й від священників РПЦ. "Кіборгів", які потрапили в полон під час оборони Донецького аеропорту, російські православні священники били дерев'яними хрестами по головах. "Він казав, що ми не люди. Священник у рясі з хрестом. А коли дерев'яний хрест розбився об чиюсь голову, він повернувся із залізним. Я думав, що такі священники існують лише у фільмах жахів", – розповів один із "кіборгів". Священники РПЦ, іноді в козацьких шапках і з козацькими мечами, керували штрафним підрозділом у підземеллі церкви у Слов'янську, де відбувалися тортури.
По-третє, священники РПЦ – навіть із західної України – відмовляються проводити похорони українських солдатів.
По-четверте, осередки РПЦ, такі як Почаїв (Тернопільська область) чи Києво-Печерська лавра, продовжують слугувати центрами агітації за приєднання України до "русского мира", тобто здійснюють пропаганду, що суперечить євроінтеграційним устремлінням України.
Тому не дивно, що українці покидають РПЦ і приєднуються до Української Православної Церкви Київського Патріархату й Української Автокефальної Православної Церкви – за винятком Порошенка, який вперто продовжує лишатися членом РПЦ. 41 депутат із Блоку Петра Порошенка, включаючи сірого кардинала президента Ігоря Кононенка, не голосували за звернення до Патріарха Константинопольського Варфоломія.
15 мільйонів українців відносять себе до Київського Патріархату, в той час як лише 10 мільйонів залишаються вірними Московському. 44% українців підтримують Київський Патріархат у порівнянні з 21% тих, хто підтримує Московський.
Українські демократичні й проєвропейські політичні сили ("Батьківщина", "Самопоміч" тощо) повинні здійснити чотири кроки.
По-перше, присоромити Порошенка та його союзників за те, що ті продовжують лишатися прихильниками РПЦ. Український президент не може бути справжнім патріотом і водночас прихожанином церкви, контрольованої державою, яка веде війну проти України і яка використовує цю церкву в якості інструменту власної м'якої сили.
По-друге, вони повинні вимагати від СБУ та ГПУ розслідувати зв'язки між РПЦ та російськими спецслужбами і використання тими церкви в якості центру агітації за "русский мир".
По-третє, Українська Православна Церква Московського Патріархату повинна бути переіменована в Російську Православну Церкву, що допомогло б чверті українців, які в опитуваннях називають себе "православними" (бо не хочуть ставати на один бік), зробити вибір. Така хибна назва збиває з пантелику неосвічених прихожан і дозволяє цій церкві називати себе "українською" незважаючи на те, що її контролює Путін і Кремль.
І зрештою, необхідно виробити стратегію лобіювання, тиску та переконування православних церков і Константинопольського Патріарха надати автокефалію Православній Церкві в Україні.
Україна не зможе досягти справжньої незалежності без духовної незалежності від РПЦ і "русского мира". Перший крок у цьому напрямі має зробити Порошенко, демонстративно покинувши РПЦ і підтримавши автокефалію Української Православної Церкви.
