В чому я бачу плюси ситуації з Кабміном

Не сталося того, чого я довгий час дуже боявся - тихої узурпації влади через перетворення Банкової в єдиний центр прийняття рішень (що мало корелює з Конституцією).

Не знаю вже, тішить вас або дратує моє властивість у всьому знаходити позитивні сторони (шукати на гімні сметану), але "їх є у мене" і на цей раз.

1. Не сталося того, чого я довгий час дуже боявся - тихої узурпації влади через перетворення Банкової в єдиний центр прийняття рішень (що мало корелює з Конституцією). Президент, який півтора року відчайдушно збивав заради цього Яценюка, знаходиться сьогодні (у зв'язку зі структурою коаліції) в набагато більшій залежності від НФ, ніж раніше. З відставкою Арсенія вразливість команди НФ сильно зменшилася, а ось вплив, здається, тільки зросте. Йому (президенту) навіть доводиться запустити їх у святая святих - Генпрокуратуру, чого раніше й уявити було складно.

Гройсман ясно продемонстрував, що, всупереч розхожій думці, нічиїм пуделем він не є

2. Гройсман ясно продемонстрував, що, всупереч розхожій думці, нічиїм пуделем він не є. І я не думаю, що причина конфлікту була в персоналіях, точніше, спроби провести побільше "своїх". Він просто чітко розуміє, за яку безнадійну справу зараз береться. І йому не підходять на ключових посадах в Кабміні "смотрящі", орієнтовані тільки на вказівки з Банкової, а не результат роботи уряду. Сподіваюся, в його домовленостях з Порошенком є ​​і пункти неписані (назвемо їх "карт-бланш"). Інакше вся ця затія погано (і дуже скоро) завершиться.

3. Готовність багатьох високопоставлених чиновників відмовитися від кабмінівських постів ясно доводить, що йдуть туди не заради доступу до грошових потоків (в гіршому випадку, не тільки заради цього). Це, погодьтеся, вселяє Смайлик "smile". Ну, і багато говорить про зміну якості влади, а також - ступеня впливу суспільства на процес - навіть якщо саме суспільство цього і не помічає.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал