Про Путіна, Гітлера і уроки історії

Час божевільних капітулянских меморандумів, здавалося б, завершується - настає епоха спротиву злу. Але, як бачимо, самі Ноель-Бакстони з їхнім недалекоглядним підходом до вирішення дійсно життєвих для цивілізованого світу проблем з європейської політики нікуди не поділися

Глава німецького зовнішньополітичного відомства Франк-Вальтер Штайнмаєр стверджує, що путінська Росія рано чи пізно повинна отримати можливість повернутися до "великої вісімки" - якщо не цього року, так наступного. Штайнмаєр, правда, обумовлює, що для цього Росія повинна внести свій конструктивний внесок у вирішення конфліктів в Україні та Сирії. Але він ні словом не згадує необхідність вирішення тієї самої основної причини, через яку Росію було вигнано з "вісімки" - анексії Криму. Адже відмова сидіти з Володимиром Путіним за одним столом - це не просто результат деструктивної діяльності російського президента в локальних конфліктах, а висновок з порушення його країною міжнародного права, - пише Віталій Портников для Крим.Реаліі.

Час божевільних капітулянскіх меморандумів, здавалося б, завершується - настає епоха опору злу

Що ж, нічого історично нового в такому підході немає. Вже на початку 1940 року, коли на повну йшла Друга світова війна, відомий британський політик-ліберал лорд Едвард Ноель-Бакстон, між іншим, теж пропонував домовитися з фюрером, домігшись для Чехії в її мюнхенських межах і "зменшеної" Польщі культурної автономії у складі рейху і права посилати своїх депутатів до рейхстагу. Про суверенітет Чехословаччини і Польщі, про Австрію і Судети проникливий лорд навіть не згадував. І жодних сумнівів у необхідності зберігати взаєморозуміння з Гітлером у Ноель-Бакстона теж не було, він лише хотів, щоб фюрер видалив з керівництва Рейху своїх найбільш радикальних (!) соратників. Однопартійці пана Штайнмайера, німецькі соціал-демократи, які на той час тисячами нудилися у концентраційних таборах Рейху, цікавили ліберального лорда в останню чергу. І, напевно, багатьом його прихильникам здавалося, що саме так - знайшовши "компроміс" з агресором за чужий рахунок і не думаючи про катастрофу його власних громадян і жителів захоплених ним територій - можна зупинити війну.

Лорд Ноель-Бакстон завершив роботу над своїм меморандумом 3 січня 1940 року. До кінця цього ж року під окупацією Гітлера вже були Данія, Норвегія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, під окупацією Сталіна - Латвія, Литва та Естонія. Сама Великобританія пережила дуже важкий час авіанальотів люфтваффе. На чолі її уряду стає Черчилль.

Час божевільних капітулянскіх меморандумів, здавалося б, завершується - настає епоха опору злу. Але, як бачимо, самі Ноель-Бакстони з їхнім недалекоглядним підходом до вирішення дійсно життєвих для цивілізованого світу проблем з європейської політики нікуди не поділися.

Про Путіна, Гітлера і уроки історії

Коментарі