У Москви немає стратегії щодо Донбасу. У неї є одна проблема - як позбутися санкцій

Для Заходу ДНР і ЛНР - чорний ящик, де сидять якісь щури

Заяви "час готуватися до війни" звучать постійно. Бойовики ДНР до неї щотижня готуються: оголошують, що зараз вони нападуть, захоплять, звільнять. Точно так, між іншим, як і деякі українські політики, які кожного тижня заявляють щось подібне. Це все бла-бла-бла. Ніхто не воюватиме. Тому що для цього немає моральних сил. Фізичні сили для невеликої колотнечі знайти можна. Але моральних сил - немає.

Цілком можливо, що "відставка" Ходаковського й інших найагресивніших вождів - це такі собі дрібні інтриги Владислава Суркова (ватажок ДНР Олександр Захарченко змістив Ходаковського з поста "секретаря радбезу" після візиту Суркова) напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн "нормандської четвірки" (яка має відбутися 3 березня). Але знову ж таки, це не має жодного значення для глав МЗС Німеччини й Франції. Вони поняття не мають, хто в самопроголошених "республіках" посідає пост "міністра закордонних справ" тощо. Я не виключаю, що вони навіть поняття не мають про "донецьких міністрів". — Пише Леонід Радзиховський для "Апострофа". - Для європейських чиновників так звані ДНР і ЛНР - чорний ящик, де сидять якісь щури. А хто з них хто, який бандит назвав себе "міністром" внутрішніх, а який - закордонних справ, хто кого підірвав чи розстріляв... Гадаю, якби про це запитали в німецьких або французьких міністрів, вони б довго чухали потилицю.

Французькі й німецькі офіційні особи внутрішньо змирилися, що це - заморожений конфлікт

У них є своя тупа, непробивна бюрократична логіка: "Мінські угоди мають бути виконані". Що це означає в перекладі будь-якою мовою - сказати неможливо. Тому що Мінськ-2 - суперечливий, його пункти виконати не можна. Якщо одна частина угоди каже, що росіяни мають піти й закрити кордон, а інша - що це треба зробити після того або водночас із тим, як Київ погоджує свою позицію з так званими ДНР і ЛНР - це не угода. Це знущання. Внутрішньо суперечливий папір. Виходить, що Донбас треба звільнити, але після того, як Кремль розкається. При цьому розкаяння визначатиме він сам. Це якась нісенітниця.

Але в західних чиновників є тільки одне - виконати та й годі. Хоч лусни. Насправді, на мою думку, французькі й німецькі офіційні особи внутрішньо змирилися, що це - заморожений конфлікт. Що ніхто нічого не виконуватиме.

Тим часом стратегія Кремля від зміни панів-бандитів на сході України не міняється. У Москви немає стратегії щодо Донбасу. У неї є одна проблема - як позбутися санкцій. Щодня вона все гостріша й гостріша. Тому що резервний фонд тане, грошей усе менше, а щось робити треба. Потрібні західні кредити.

Путін мислить дуже тактично: день простояти, ніч протриматися

Як ви знаєте, Путін намагається розв'язати цю проблему абсолютно по-іншому. Мінфін РФ розіслав свої пропозиції 25 великим банкам, переважно європейським і американським, але й китайським, із проханням розмістити російські євробонди. Це важливо для Росії. Путін мислить дуже тактично: день простояти, ніч протриматися. А там, гляди, що-небудь зміниться.

Якщо ж розміщення цих євробондів буде невдале, тоді знову почнуть переливати з пустого в порожнє. Думати, що зробити, аби санкції зняли. Усі ж знають, що жодної проблеми так званої Донецької "республіки" немає. Але є дві інші проблеми. Одна з них - це проблема особисто Володимира Путіна. Він давно плюнув на "Новоросію" і так звані ДНР і ЛНР. Але він не може визнати свою поразку. Закрити кордон і ліквідувати самопроголошені "республіки" означатиме для нього визнання своєї поразки. Піти на це він просто не в змозі. Це руйнує весь його світ. Міф про те, що Путін усіх переграв, Путін молодий і здоровий, Путін - вічний переможець. Відступитися від цього міфу - обнулити себе. На це він піти не може. Хоча "Новоросія" і "Донецька республіка" нічого окрім огиди й відрази у нього, на мою думку, не викликають.

Передруковується з дозволу редакції "Апострофа"