Не виключаю, що в країні працює таємний офіс корупціонерів
Розповіді конспірологів, що в країні працює бек-офіс, який старанно оберігає інтереси клептократів, зовсім не видаються маячнею
Якщо уважно стежити за змінами і виконанням антикорупційних законів, то розповіді конспірологів, що в країні працює бек-офіс, який старанно оберігає інтереси клептократів, зовсім вже не видається такою маячнею.
Понад рік тому нам вдалося "протягнути" закон про люстрацію. Доки ми тішилися з приводу такого успіху й билися, щоб із закону нічого не вилучили, як люблять АПУ, ГПУ, СБУ, ДФС і деякі міністерства, обійшли увагою майнову перевірку чиновників ДФС. За декілька місяців з'ясували, що за цією статтею не звільнили жодного з держслужбовців-власників розкішних хоромів, колекцій елітних автомобілів і яхт або любителя чартерних перельотів на відпочинок. Причина виявилася банальна: наказ Мінфіну №1100 для виконання люстраційного закону передбачав майнову перевірку чиновників, а не членів їхніх родин. Отже, шахраї, які й раніше вдавалися до різних хитрощів, переоформили майно на дружин і дітей, не зважаючи на з чинне антикорупційне законодавство.
Корупціонери захищаються вміло і системно, використовуючи парламент, суди, правоохоронні органи, "ручні" медіа
На жаль, більшість чиновників першої-другої категорії на той момент пройшли люстраційну перевірку, а повторна законом не передбачена. Покладалися на те, що ситуацію виправить Нацагентство із запобігання корупції, основною роботою якого стане перевірка прибутків і витрат чиновників, правоохоронців, суддів та інших держслужбовців. Та вчора ми переконалися, що депутати раз по раз вносять зміни до цього закону, які вихолощують його зміст і відкладають набрання чинності найбільш небезпечними для корупціонерів статтями.
Таких прикладів у мене вже багато. І доля закону про спецконфіскацію, і відвернене нами в останню хвилину вилучення надважливих положень із закону про перешкоджання відмиванню грошей (усе це під виглядом боротьби з корупцією), і залишення нібито позбавленій слідства Генпрокуратурі найбільших справ про розкрадання, що належать до компетенції НАБУ, і багато іншого. Корупціонери захищаються вміло і системно, використовуючи парламент, суди, правоохоронні органи, "ручні" медіа тощо. Навіть "пропускаючи" під тиском суспільства важливі закони, вони тихцем згодом вихолощують їх і так залагоджують справу. Люстрація за посадами виявилася одним із небагатьох відносно ефективних інструментів, який теж не дав очікуваного суспільством результату. Бо на місце частини звільнених негідників призначили інших таких саме (хіба що скромніших і полохливіших).
Отже, чи існує у країні бек-офіс? Стверджувати не можу, але й не виключаю.
