Чому повернути Крим буде простіше, ніж Донбас

Україні буде куди простіше реінтегрувати Крим, ніж повернути Донбас. Справа - у крові. В одному регіоні її проливали. У другому - майже ні

Крим і Донбас. Чому півострів простіше переживе зміну прапорів

В Україні на порядку денному повернення Донбасу куди ближче за повернення Криму. Десь на рівні протягнутої руки й невблаганної ходи пакету санкцій. Коли стомлена Москва вирішить, що технології і кредити важливіші, й віддасть зруйновані війною регіони Києву.

А ось повернення Криму в цьому порядку денному сприймається як щось куди більш далеке, туманне й не артикульоване. В принципі, це має пояснення: відтепер півострову належить роль головної перлини в імперській короні. Москва навіть не збирається порушувати розмову про статус регіону: навпаки, цілком вбудовує його у власну архітектуру господарювання, посилює гарнізони і прищеплює лояльність. Але водночас півострів куди простіше переживе нову зміну прапорів, ніж Донбас. Бо в Криму під час і після анексії неї масово не проливалася кров. Та, що здатна сакралізувати будь-яке протистояння. - Пише Павло Казарін для Крим.Реалії

"Бандерівці", "хунта" і "фашисти" можуть бути вигаданими, але вони є реальними людьми для тих, родичі яких лежать на кладовищах

Проблема Донбасу в тому, що, попри карикатурність тамтешнього "держбудівництва" (якщо цей термін підходить до опису того, що відбувається), регіон пройшов через військову м'ясорубку. На полицях залишаться портрети з чорною стрічкою, у шафах - недоношений одяг, у комірках - вудки й дачні чоботи. У загиблих залишаться знайомі, рідня, діти, племінники, батьки. Можна скільки завгодно розповідати їм про безглуздя, заради якого їхні родичі брали автомати до рук, - навряд чи вони слухатимуть. Смерть перетворюється на аргумент, особливо, якщо йдеться про близьких людей. Вона змінює об'єктивну реальність на суб'єктивну.

Міф не зобов'язаний стати математично точним - "бандерівці", "хунта" і "фашисти" можуть бути вигаданими, але вони є реальними людьми для тих, родичі яких лежать на кладовищах. У цьому полягає головна відмінність між Кримом і Донбасом - півострів не має власних військових мартирологів.

Розмови про "третю оборону Севастополя" або "кримську весну" - порожні. За зміну прапорів ніхто з жителів півострова не платив. На тлі Донбасу участь кримчан в операції щодо зміни прапорів має вигляд ярмаркового атракціону: грізно постояти в камуфляжі, побродити вулицями, ритуально показати кулак на камеру. Зважаючи на те, що брудну роботу виконувала кадрова російська армія, це все має вигляд безпечного й контрольованого флешмобу. Єдиний ризик якого - натерти мозоль нерозношеними берцями.

Для значної частини жителів півострова основною мотивацією є абстрактне "аби не було війни" і "впевненість у завтрашньому дні"

Міра сакральності того, що відбувається, є прямо пропорційною жертві, принесеної в ім'я реальності, яка оточувала тебе. Якщо ж уся твоя жертва - це відмова від VISA й українських продуктів, то навряд чи це тягне на роль ціннісної прірви, яку неможливо здолати. Тим більше, якщо врахувати, що для значної частини жителів півострова основною мотивацією є абстрактне "аби не було війни" і "впевненість у завтрашньому дні". Ці гасла - універсальні своєю абстрактністю: їх цілком можна проектувати і привласнювати тому прапору, що в конкретний момент готується замайоріти на флагштоку.

У цьому й полягає принципова відмінність між Кримом і Донбасом. Бо взаємне звикання Донецька й Луганська до життя в Україні буде тривалим і непростим. Воно спотикатиметься об надгробки й меморіальні таблички, схованки зі зброєю і нерозміновані поля, дірки від куль у стінах і фотографії з траурними стрічками на книжкових полицях. Усе те, що є пам'яттю і сімейною історією. А вона проростає в новому поколінні не гірше, ніж у поколінні очевидців.

Усього цього не було в Криму. І тому його "шлях на батьківщину" може виявитися куди простіший, ніж про це думають по обидва боки кордону.

Copyright © 2016 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Тарас Антипович Письменник, сценарист
Погода