Як Росія змінює звання "агресора" на амплуа "жертви"

Все, що для цього потрібно - це "втопити" український конфлікт у "сирійському". Підвищити ставки. Продати лояльність. Продемонструвати єдність у ключовому. Вивести за дужки Донбас, залишивши всередині дужок ІГІЛ.

Пасажирський лайнер авіакомпанії "MetroJet" розбився над Синайським півостровом ще 31 жовтня - жертвами катастрофи стали 224 людини. Але наступні два тижні Москва вперто зберігала мовчання про причини катастрофи. Навіть тоді, коли західні ЗМІ приводили докази того, що літак став жертвою терористів - Кремль відмовчувався. Більше того - ще 10 листопада глава адміністрації президента Росії Сергій Іванов говорив, що результатів розслідування цього року чекати не варто, - пише оглядач Павло Казарін для Крим.Реалії.

Але через три дні - 13 листопада - в Парижі трапилася кривава трагедія. Потім - зустріч Володимира Путіна з Бараком Обамою на G20. І вже 16-го листопада ФСБ Росії безальтернативно заявила про те, що літак став жертвою теракту.

Як каже одна російська медіаперсон: "Совпадєніє? Не думаю".

Називати причину загибелі літака не хотілося. Адже тоді війна перестала б бути телевізійною - під пиво і вечерю

Та й ніхто не думає, що це збіг. Причина того, що відбувається у тому, що з першого дня російських бомбардувань в Сирії ця війна пропонувалася громадянам Росії як універсальний засіб для підняття самооцінки. Ідеальна медіакартинка: літаки бомблять ворога, якому нічого протиставити російській військовій машині. Стежити за звітами міністерства оборони, сидячи на дивані у теплій квартирі, добре і затишно: "утюжать" далеко, ризиків немає, ворог абсолютний і абстрактний. Ракети летять, бомби падають, літаки злітають і сідають. Документальний бойовик у прямому ефірі.

А потім раптово виявляється, що Кремль відправив на війну не обмежений контингент військ, а всю країну. Включаючи тих самих пересічних громадян, які, може, навіть і не стежать за бравурними звітами міноборони. Які всього лише піднімаються трапом літака, щоб повернутися з країни вічного літа до російського осіннього бездоріжжя.

Вони не погоджувалися на те, щоб брати участь у цій війні. Не погоджувалися, щоб загинути на ній. Втім, їх ніхто і не питав.

Перед Москвою відкрилося вікно можливостей, в першу чергу - для власного ребрендингу

Називати причину загибелі літака не хотілося. Адже тоді війна перестала б бути телевізійною - під пиво і вечерю. Вона перетворилася б на бруд, кров, сльози і людське горе. І торкнулася б будь-кого - незалежно від географії та роду діяльності. І 145 мільйонів людей перестали б бути глядачами, а стали б учасниками.

Тому Кремль мовчав. І мовчав би ще довго, якби не трагедія в Парижі.

Тому що в цей момент перед Москвою відкрилося вікно можливостей, в першу чергу - для власного ребрендингу. Судячи з усього, в Кремлі вирішили, що є шанс позбутися амплуа "агресора" - того самого, яке країна набула після Криму і Донбасу. І публічне визнання, що літак став жертвою теракту - це заявка на амплуа "жертви". Поряд з Європою.

Швидше за все, у Москві сподіваються на повторення сценарію 75-річної давності. У якому військова агресія Радянського Союзу проти Фінляндії пішла на другий план після початку великої війни. По закінченні якої територіальні втрати Фінляндії були визнані в рамках нових договорів. Судячи з усього, в Москві щиро сподіваються, що в реінкарнації цього сценарію роль Фінляндії буде уготована Україні.

І все, що для цього потрібно - це "втопити" український конфлікт у "сирійському". Підвищити ставки. Продати лояльність. Продемонструвати єдність у ключовому. Вивести за дужки Донбас, залишивши всередині дужок ІГІЛ.

Є тільки три деталі.

По-перше, зараз на дворі не Друга світова.

По-друге, час все так само грає проти Росії та її економіки.

По-третє, війна з Україною не призводить до загибелі російських пересічних громадян.

А війна з ІГІЛ, як нам нещодавно повідомила Федеральна служба безпеки РФ, - дуже навіть.

Copyright © 2015 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Єгор Стадний Директор аналітичного центру CEDOS
Олександр Поліщук Військовий дипломат, аналітик Фонду "Майдан закордонних справ"
Андрій Таїцький Викладач англійської мови. Працює у В'єтнамі
Сергій Тарута Народний депутат, лідер партії "Основа"
Вероніка Мудра Голова громадської організації "Біла Стрічка"
Погода