У чому Путін прорахувався у Сирії
Росіяни застрягли у Сирії. І з кожним днем загрузають усе більше. Не знаю, як це для всього світу, а для нас - добре.
У зовнішній політиці Путіна було два по-справжньому вдалих ходи (якщо не вважати комплексу заходів щодо корумпування низки західних політиків). Обидва вони пов'язані з Сирією.
Мушу визнати, що щодо першого епізоду, пов'язаного із хімічною зброєю, я багато сперечався. Доводив, що головним бенефіціаром путінської ініціативи про знищення сирійського ОМП був Обама. Вашингтонський голуб миру перебував у практично безвихідному становищі. З одного боку, Башар перейшов єдину і абсолютно необов'язкову (для нього) червону межу, сформульовану американським президентом - не застосовувати хімзброю проти мирного населення - і мав бути серйозно покараний. З іншого - Обама категорично боявся втрутитися в ту громадянську війну, не бажаючи брати відповідальність за результати у вигляді посилення ісламістів або розвалу суверенної держави (до чого все і без нього прийшло). Так що, Путін буквально врятував тоді миролюбного нобелівського лауреата.
При цьому, я ясно усвідомлюю, що Обама вийшов з тієї ситуації із втратою обличчя, лише підтвердивши свій образ слабкого і нерішучого президента, Путін же, навпаки, показав впливовість і здатність вирішувати найскладніші міжнародні конфлікти. Той факт, що конфлікт цей ВВХ сам же і створив, відклався у пам'яті далеко не у всіх.
Криза у відносинах із сунітським світом стає все більш серйозою і позначається на безпеці і навіть економіці Московії
Другим тонким і перспективним ходом було, безсумнівно, недавнє рішення про початок військових дій в Сирії. Я багато разів вже говорив, що кращою димової завіси для "здачі Новоросії" він придумати не міг би. А здача ця була практично безальтернативною, бо подальшого посилення санкцій російська економіка могла і не витримати. Помилкою було лише те, що Путін вирішив одночасно з тим завданням вирішити і другу - утримати при владі Асада. І тут все пішло шкереберть.
Примирення з Заходом відверто не відбулося. Більше того, тамтешні ЗМІ малюють росіян лицемірними покидьками, які під виглядом боротьби з ІГ воюють з антиасадівською опозицією і підтримують кривавого диктатора. Щодня в новинах показують жертв російських бомбардувань - мирних сирійців, ніж тільки підсилюють образ Московії як жорстокого і нелюдського монстра. Неприєднання до коаліції Захід-суніти позбавило Путіна можливості одержати хоч трохи значимі військові перемоги (крім створених пропагандонскім військом). Криза у відносинах із сунітським світом стає все більш серйозою і позначається на безпеці і навіть економіці Московії.
Можливо, це тактика, і Путін просто намагається посадити Захід за стіл переговорів і виторгувати за здачу Асада щось істотне - такі сигнали вже не раз подавалися.
Але Обама відверто ці потуги ігнорує, мабуть, вважаючи, що росіяни не здатні "поставити товар" у справі перелому у війні з ІГ, а інші путінські можливості його не цікавлять. Гіпотеза А. А. Піонтковського, що росіяни зможуть запропонувати наземну операцію в Сирії-Іраку проти Халіфату взамін пом'якшення позиції щодо України, не підтверджується жодним реальним фактом або розрахунком. Не виправдовуються поки і мої власні побоювання, що, зазнавши фіаско в Сирії, плешфюрер знову повернеться до війни на Донбасі.
Росіяни застрягли у Сирії. І з кожним днем загрузають усе більше. Не знаю, як це для всього світу, а для нас - добре.
Текст публікується з дозволу автора.
Коментарі