П'ять тез про блокаду Криму

Проблема продуктової блокади Криму полягає у тому, що ми найчастіше обговорюємо тактику, а не стратегію.

Соцмережі переповнені суперечками про те, що відбувалося вчора, і майже ніхто не говорить про те, що буде завтра. Давайте виправлятись, - пише оглядач Павло Казарін для "Крим.Реалії".

Отже:

Перше. Криму змінюють порядок денний

Останні півтора року в України не було ніякого політичного порядку денного щодо кримського питання – далі загальних заяв про невизнання анексії справа не йшла. Замість неї був бізнес-порядок денний, заради якого український парламент навіть ухвалив закон про кримську ВЕЗ (вільна економічна зона – ред.), прибирав головні юридичні перепони для торгівлі з півостровом. Тепер Меджліс намагається цю ситуацію переламати: зробити ключовим порядком денним щодо Криму знову політику, а вже їй підпорядкувати бізнес-мотиви.

Друге. Хто головний у Криму

Специфіка будь-якої держмашини полягає в тому, що якась тема отримує розвиток лише тоді, коли в неї є персональний "драйвер". Так уже вийшло, що сьогодні єдині "драйвери" кримської теми в коридорах української влади – це Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров. Жоден інший політик – виходець із Криму – тему півострова так і не осідлав. Тому те, що ми спостерігаємо, – це історія про приватизацію кримського питання Меджлісом кримськотатарського народу.

Зважаючи на усе, саме Меджліс, зрештою, остаточно забере собі тему анексованого півострова, а загальноукраїнські спікери будуть відпрацьовувати той порядок денний, який пропонують кримськотатарські політики.

Третє. Київ вичікує

Специфіка офіційного Києва – в тому, що він нерідко ухвалює рішення з багатьох питань на основі соціології. Якщо якась тема приносить бали – Банкова бере тему в розробку. Або не бере – як це трапилося з ідеєю легалізації короткостволу, що не набрала критичної маси прихильників за результатами соцопитувань.

У питанні Криму жодної ясності немає, тому позиція Києва – вичікувальна. Якщо Меджліс і активісти дотиснуть тему, а громадська думка буде на їхньому боці, то не виключено, що корективи до закону про ВЕЗ будуть внесені, а продуктова блокада півострова буде здійснюватись на державному рівні.

Четверте. Актуалізація кримського питання

Кримська тема в українських медіа звучала спорадично. Багато в чому поява матеріалів на цю тему залежала від того, чи працюють у тій чи іншій редакції вихідці з півострова. Продуктова блокада знову вивела Крим на перші рядки у стрічках новин – причому, не лише українських. Вона створила медіапривід, повз який складно пройти, зокрема, й іноземним медіа. А оскільки у авторів ідеї блокади вимоги впираються у політику, то попутно починають звучати питання, пов'язані зі свободою слова, долею українських громадян, затриманих російськими спецслужбами, і з юридичним статусом півострова.

П'яте. Кримська тема знову стає суб'єктною

Донедавна тема півострова практично не лунала в рамках українсько-російських переговорів. Існувало якесь негласне статус-кво: Україна не заважає життєдіяльності півострова, постачає продукти та електроенергію (скасування водопостачання вдарило по кримському сільському господарству, але для потреб населення півострову вистачало і внутрішніх ресурсів). Тепер ця ситуація може змінитись.

Меджліс уже оголосив, що після продуктової має намір наполягати на запровадженні енергетичної блокади. У цьому випадку тема Криму буде знову предметом переговорів між Москвою, Києвом і міжнародними посередниками, але тепер уже саме Меджліс виступатиме в ролі одного із суб'єктів цих переговорів.

І ще.

Усе, що написано вище, – це не про емоційні оцінки блокади. Це про закономірності та внутрішню логіку того, що відбувається. Тримайте це в голові, перш ніж писати коментарі.

Copyright © 2015 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Мирослава Ґонґадзе Головний редактор і керівник Української служби "Голосу Америки"
Віктор Каспрук Політичний аналітик
Тарас Возняк Культуролог, директор Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького
Євген Іхельзон Засновник проекту "Я люблю Азію"
Сашко Даниленко Мультиплікатор, художник
Погода