Блага Вість

Блага Вість

Блага Вість - якщо суд скасує підняття тарифів !

Основні підстави позову:
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), відповідно до чинного законодавства України, не уповноважена встановлювати (змінювати) роздрібні ціни на природний газ для населення
Жоден із законодавчих приписів жодного закону України не передбачає існування єдиної комісії, що б здійснювала одночасно державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Навпаки два спеціальні закони у цій сфері Закон України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про засади функціонування ринку природного газу" напряму визначають, що лише національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕК) має повноваження змінювати роздрібні ціни на природний газ для населення.
2. До повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) не входить скасування нормативно-правових актів прийнятих іншими органами, в тому числі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ)
В Постанові НКРЕКП № 583 від 03.03.2015р. (щодо підняття тарифів на природній газ, що використовується для потреб населення на 280%) у п. 3 передбачено: "Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), від 03 квітня 2014 року № 420 "Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2014 року за № 388/25165".
Однак НКРЕКП не є правонаступником НКРЕ і не може нею бути в силу законодавчих положень, які чітко встановлюють вимогу існування НКРЕ як окремого органу. Президент нібито 27 серпня 2014 року ліквідував НКРЕ і створив НКРЕКП своїми указами. Однак відповідно до закону повноважень щодо ліквідації не мав, більше того ані в указі про ліквідацію, ані в указі щодо створення не передбачено правонаступництво. З огляну на це, НКРЕКП навіть теоретично не може скасовувати акти іншого органу, яким є НКРЕ. Цікаво, що НКРЕ, за офіційними даними ЄДР, станом на сьогодні ще не ліквідовано, а лише перебуває в процесі припиненн.
3. Постанова НКРЕКП № 583 підписана неуповноваженою особою
відповідно до пп. 4 п. 10 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердженого Указом Президента України № 715/2014 від 10.09.2014р. рішення НКРЕКП підписує Голова.
Однак Постанова НКРЕКП № 583 підписана не "Головою", а "Виконуючим обов'язки Голови".
Відповідно до ч. 2 ст. 11 цього Закону України "Пор природні монополії" "Комісія як колегіальний орган утворюється у складі Голови комісії та шести членів комісії. Голова, члени комісії призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу", тобто ніхто інший окрім члена або голови в комісію входити не може. Більше того, відповідно до аб. 4 ч. ст. 11 цього закону "Після закінчення строку повноважень Голова або член комісії продовжує виконувати свої обов'язки до призначення нового відповідно Голови або члена комісії". Тобто виконуючим обов'язки Голови може бути лише Голова комісії, який призначений у передбаченому законом порядку, відповідним указом.
4. Навіть, якщо відкинути існування законів, що чітко передбачають неможливість іншого органу крім НКРЕ піднімати тарифи на газ, НКРЕКП до 3 березня в силу положень постанов Кабміну не могла навіть починати підготовку Постанови № 583 до 3 березня 2015 року
Як мінімум до 02.03.2015 року діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", якою був затверджений "Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення" (надалі Порядок).
Відповідно до вказаного Порядку НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) не була уповноваженим органом для встановлення роздрібних цін на природний газ для населення. Таким органом станом на 2 березня 2015 року була НКРЕ.
Більше того станом на 2 березня 2015 року була чинною Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 р. № 81 " Про вдосконалення державної політики регулювання цін на природний газ і тарифів на теплову енергію та забезпечення посилення соціального захисту населення під час оплати житлово-комунальних послуг". Відповідно до неї вже передбачалось підняття тарифів (цін) на газ для потреб населення, і таке підняття мало відбутись 1 травня на 40%.
Отже до 3 березня в комісії, що здійснює регулювання ринку газу була пряма вказівка Кабінету Міністрів України, акти якого відповідно до Конституції України та Закону України "Про Кабінет Міністрів України" є обов'язковими до виконання органами державної влади, про збільшення цін лише на 40% і лише з 1 травня. Тому до 3 березня 2015 року НКРЕКП навіть теоретично не могла починати процедуру підготовки, обговорення, збору даних, документів для прийняття рішення про зміну ціни газу для потреб населення більше ніж на 40%. При цьому, як випливає з прийнятої Постанови НКРЕКП № 583 зміна ціни відбулась більш ніж на 280% і не з 1 травня, а з 1 квітня.
5. НКРЕКП не могла до 3 березня 2015 року отримати усі необхідні для її прийняття дані
Відповідно до Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення передбачено, що при встановленні роздрібних цін на природний газ для населення необхідно провести та врахувати результати аналізу:
- фактичної (за попередні три роки) кількості абонентів, які споживають природний газ, у розрізі диференційованих груп за обсягами/видами споживання;
- планованих обсягів природного газу, що видобувається суб'єктами;
- фактичного (за попередній рік) і прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу (в частині обсягів, що розподіляються для потреб населення);
- витрат суб'єкта, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, пов'язаних із закупівлею та реалізацією природного газу для населення за базовий та на планований період з відповідним обґрунтуванням кожної статті витрат;
- копій фінансової звітності уповноваженого суб'єкта.
Так як до 3 березня 2015 року НКРЕКП не могла отримувати такої інформації та використовувати її для аналізу можливого підняття роздрібних цін на природній газ для населення, а засідання 3 березня розпочалось о 10 год. 00 хв. то і за час дії зміненого Порядку провести аналіз усіх цих даних було неможливо.
6. НКРЕКП не могла до 3 березня 2015 року отримати усі копії документів необхідні для її прийняття
А саме:
- звіту про результати господарської діяльності з детальним розшифруванням витрат, пов'язаних із закупівлею та реалізацією природного газу населенню, відповідними розрахунками та пояснювальною запискою;
- інформацію про забезпечення природним газом населення разом з розрахунком середньозваженої ціни та вартості реалізованого природного газу населенню - щомісяця не пізніше 28 числа наступного періоду (за підсумками року - до 28 лютого). Копії яких вимагаються відповідним Порядоку.
7. НКРЕКП не могла до 3 березня 2015 року належно дізнатись позиції заінтересованих учасників при розгляді проекту постанови
Так як підготовка проекту була передчасною і суперечила чинній до 3 березня 2015 року редакції Постанови КМУ № 869, то і позиції заінтересованих учасників, які були висловлені до 3 березня 2015 року не можуть вважатись належними та допустимими.
8. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг приймаючи Постанову НКРЕКП № 583 не могла до 3 березня 2015 року визначити усі показники для підрахунку ціни.Так як підготовка проекту була передчасною і суперечила чинній до 3 березня 2015 року редакції Постанови КМУ № 869, то і інформація НКРЕКП до 3 березня 2015 року про середньозважену ціну природного газу як товару; питомих витрат уповноваженого суб'єкта, пов'язаних із закупівлею та реалізацією природного газу населенню; розмір збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (на обсяги природного газу, що постачається населенню) (далі - цільова надбавка); загальний тариф на транспортування природного газу; середньозважений тариф на постачання природного газу; розмір податку на додану вартість; розмір планованого річного обсягу споживання природного газу населенням, передбаченого прогнозним річним балансом надходження та розподілу природного газу; розмір планованих річних обсягів розподілу природного газу для потреб населення, що видобувається суб'єктами, та інших ресурсів природного газу, що належить до інших ресурсів уповноваженого суб'єкта, передбачених прогнозним річним балансом надходження та розподілу природного газу не може вважатись належною та достовірною. Так само, як і інформація про обсяги товарного природного газу, що видобувається зазначеними суб'єктами і використовується відповідно до прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу для потреб населення; ціну природного газу, що належить до інших ресурсів уповноваженого суб'єкта (без урахування податку на додану вартість); обсяг природного газу, що належить до інших ресурсів уповноваженого суб'єкта.
Усі вказані показники необхідні для формули обрахунку роздрібних цін на газ згідно Порядку.
9. НКРЕКП не могла передавати у Міністерство юстиції України на державну реєстрацію Постанову № 583 без висновку щодо відповідності акту положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини
10. НКРЕКП не могла передавати у Міністерство юстиції України на державну реєстрацію Постанову № 583 без відомостей про офіційне погодження акта із заінтересованими органами
#вовчітарифи #інститут_громадського_захисту

Блага Вість