Ніневія? Приклад для нас

Удруге за два дні чую про Ніневію.
Читаю:Пожалуй, самой худшей новостью для мировой истории, было разрушение террористами ИГИЛ древнего города Ниневия, который известен с 5 тысячелетия до н.э.
Вчора місто Ніневію згадав під час проповіді священник.
Майже за Кисілем: Совпадение? Не думаю.
Існує церковне передання, як в 350 році це місто обступила стотисячна перська армія. Відбити такого чисельного ворога у міста сил бути не могло. Зрозуміло, що всі були в розпачі. Тоді на мури міста вийшов єпископ. Він відомий в історії церкви як святий Яків. Єпископ почав молитися, за ним усі священики, а з ними – і люди. Місто молилось. Через якийсь час у таборі агресора почався незрозумілий рух, військо безладно покидало позиції. Виявилось, що на військо налетіла велетенська хмара мух, від котрої коні, верблюди, вершники рятувались втечею.
Найцікавіше у цій повчальній історії для нас те, що Господь не знищив нападників, не спопелив їх вогнем. Бог відігнав їх тими засобами, які підвладні Йому і деколи дивні для нас.
Бог не хоче смерті ні тих, ні інших, розділених лінією фронту. Бог хоче спасіння кожного. І воскресіння у житті вічному.
Ми не знаємо, як перемогти російського агресора. Але це знає Господь. І це в Його силі.
А наша сила у єдності з Творцем. Через молитву.
З нами Бог!