Україна невпинно перетворюється в синьо-жовту Росію

Хай нікого не заспокоює, що Матейченко відкликав свій репресивний законопроект. Не хочу лякати, але це – лише початок того маразму, в який поволі впадає наш політикум. Матейченка у соцмережах уже встигли облаяти і ідіотом, і геббельсом, і цензором, і іншими доволі справедливими словами.

А я хочу назвати справжнє коріння таких маразматичних ініціатив. Це – страх. Влада - парламент, уряд, президент - реально боїться обґрунтованої критики. Вони, крім зомбування й англомовного шарму, більше нічого не здатні протиставити тій критиці, яка предметно, конкретно і масово шириться по країні. Цей страх виливається в істерику.

Мені навіть шкода Матейченка. Він мимоволі став українським Жириновським – тобто клоуном, який озвучив думки, які переважають у голові царя. Ініціатива Матейченка є колективним виявом страху, який сковує владу. І хай не виправдовується, буцімто мав на увазі наругу над символами чи щось інше. Це неправда – він мав на увазі якраз "підрив авторитету органів влади", а під це підпадає жорстка критика, антикорупційні розслідування та незгода з рішеннями влади. Авторитет треба здобувати і зберігати своєю роботою - а не садити в тюрму за підрив того, чого немає. Тож Матейченко може з'їжджати, як завгодно – але він уже на Революції Гідності поставив жирну крапку самим фактом подання такого законопроекту.

А насправді цей страх має глибоку генеалогію. Треба розуміти, хто такий Матейченко. Він виріс і все життя працював на Донбасі під покровом "донецьких". Матейченко – суміш пост-радянського і донбаського солдафона: закінчив у Росії командне Томське училище зв'язку, дослужився до майора в Артемівській дивізії. І 8 років як член Партії регіонів був сільським головою. Отже, в його законодавчій ініціативі вилазить усе зразу: і безхребетна армійщина, і рабське служіння власть імущим, і донбаська традиція плебейства. Честь і хвала, що Матейченко брав участь в АТО, але це не звільняє його від відповідальності за пропаганду найгірших зразків януковичивських методів. Такі, як Матейченко, не здатні жити у вільному суспільстві. Вони будуть боронити Україну від Росії – і водночас перетворювати Україну в ту саму Росію.

Я вже багато писав, що Україна невпинно перетворюється в синьо-жовту Росію. Зараз дуже модно кидатися ярликами на кшталт "агент Кремля". Так от, агентами Кремля є кожен, хто мовчки спостерігає чи допомагає пропагувати нетерпимість, неповагу до свободи слова та думки. Бо саме цього прагне ворог – перетворити Україну в своє подобіє.

За таку ініціативу Матейченко має бути терміново позбавлений депутатського мандата, а його фракція має публічно вибачитися перед українцями. Такі речі треба присікати на корені – інакше ми не зчуємося, як влада почне на законних підставах розправлятися з усіма тими, хто, наприклад, показує ріст активів Порошенка та Яценюка під час війни, хто викриває корупційні схеми членів уряду, хто розповідає про платні голосування в парламенті.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Євгенія Кузнєцова Письменниця
Антон Сененко Cтарший науковий співробітник Інституту фізики НАН України
Андрій Веселовський Дипломат, колишній представник України в Європейському Союзі
Олена Подолян Психотерапевтка, директорка ГО "Форпост"
Мирослава Барчук Журналістка