20 лютого 2014 рік… Морозний день, начебто нічого не передвіщувало біди, вже здавалося, що уся халєра позаду: спалений беркутівцями і російським ФСБ до тла Будинок профспілок, кроваве побоїще на Грушевського, битва на Лютеранській… Вся Україна жалілася за загиблими під Барикадами – вони тоді стримували натиск спецпризначенців, найманців, бариг, що їх прозвали тітушками – все було сповито мовчанням і жалобою. Ніхто не розумів, що відбувається…

Одна істота… не чоловік, не людина і вже не президент. Воно було радісне від кожної смерті – так можна назвати лише Януковича… Не знаю, чи була у нього мігрєнь, але брєд від нього чули часто – 18 лютого, він наказав розпочати антитерористичну операцію на Майдані Незалежності за участі російських спецслужб… тих, хто боролися за майбутнє України в Об'єднаній Європі – він називав терористами, він забув, що він зек, хоча й не соромився того, щоразу знімаючи чергову шапку. Але "знімати шапку" з людей, які з мирними намірами прагнули тому ж Януковичу, Клюєву, Колеснікову, Льовочкіну добра і європейських цінностей, людських цінностей…. Весь світ тоді зрозумів, хто є хто, одразу видно, що по Макіавеллі, Янукович не правив – більше того, він не знає хто це такий… І мені шкода тих, у кого відкрилися очі не у 2010, а в лютому 2014. Було вже пізно…

Після 20.02 тільки самий "рускій" шовініст не міг не погодитися з тим, що Небесна Сотня – це герої. Було чимало питань, та в нас було лише 4 дні до "руской вєсни"[Кримська кампанія] аби пояснити всім, що сталося – шокована країна не розуміла явищ… Кожен із Небесної Сотні боровся не за себе і свої інтереси, на відміну від політиків, не за 200 "рублєй" і пачку гречки, вони боролися за Україну з українською владою ( а не російсько-азіатсько ординською окупаційною адміністрацією, як це було останні роки, починаючи з 1654), вони боролися за демократію, тобто свободу кожної особистості у вільному суспільству незалежної держави. Чи не так? Вони боролись за ту, омріяну віками, оспівану і прославлену гайдамаками і козаками, висвячену крутянами, холодноярівцями і здобуду упівцями ( УПА) - У К Р А Ї Н У, державу князя Олега, яка з 882 року славиться Руссю, Київською Руссю.
Я не знаю, що казати тим людям, які досі звинувачують Майдан у війні на Сході… Я не відкрию Америку, але скажу тільки, що Донбас і "АТО" - це реванш Януковича. Який пзавчора ми почали здавати…

Побратими і посестри, друзі і вороги, люди і "ополчєнци", звертаю до Вас! Молю! Благаю! Не забувайте той день, коли Україна стала українською державою – цей день 20 лютого. Вже 21 лютого – день Перемоги Революції Гідності. Пам'ятайте про нього не просто як про день смерті, нехай він буде днем, коли ми стали гідними, а не пригнобленими з почуттям меншовартості, як було до цього. Сьогодні на Сході відбувається Війна за Незалежність там, де національної гідності українця не було, бо заклятий, одвічний ворог України – Московія зробила з нас рабів, та ми проявили свою гідність, ставши вільними на Євромайдані. Вільні народи, гідні нації мають право на державу, але за неї треба боротися, бо тільки тоді ми зможемо бути панами на своїй землі!