Непотрібний футбол
Полтавські футбольні вболівальники - унікальні. Вони не ходять на матчі "Ворскли" у чемпіонаті України, повністю проігнорували доволі успішний Єврокубковий сезон команди. Але, як тільки про цей факт згадує хтось із журналістів, то одразу звалюються з потоком критики на "посмівшого дорікнути їм у нелюбові до команди". При чому така критика часто переходить рамки людської моралі і більше схожа на істеричне виправдання завинившого.
- Я болельщик с 25-ти летним стажем, - писав мені один з вболівальників. - Я хожу на все игры команды. "Ворсклу" любят и уважаю, а вы, помалкивайте тихонько в сторонке. Здоровее будете.
Дійсно, "Ворсклу" люблять і поважають аж 2 - 3 тисячі людей, які ідуть на стадіон на матчі команди. Але стадіон-то 25-тисячний! І говорити, що для Полтави він дуже великий, теж не приходиться. Згадайте період з 1996 по 1999 роки. Ситуація була абсолютно полярною і 10 - 15 тисяч людей були на кожній грі. Зараз - пустота. Радує тільки завждий заповнений фанатами 22-й сектор. А ще у Полтаві є автофани, які на кожну гру супроводжують автобус з футболістами. От, власне, і все. Таке враження, що решті міста команда просто не потрібна. Мабуть, так вирішив і почесний президент команди Костянтин Жеваго, який, начебто, з наступного сезону серйозно уріже фінансування команди. Рузультат такої імовірної фінансової політики видно вже зараз - команду покинув головний тренер Микола Павлов. На черзі - півзахисники Роман Безус та Павло Ребенок, захисники Євген Селін і Олексій Курілов.
Мабуть, такий розвиток подій можна було спрогнозувати. Полтава - місто, де наче і люблять футбол, але більше у домашніх умовах, перед телевізором. Прикро, але здається, що ще пара років ігнорування команди і ми будемо з ностальгією згадувати, що мали у своєму місті одну з шістнадцяти кращих команд України. А це розкіш, яку між іншим, не може дозволити собі більша частина українських міст.
