Опозиції потрібні бійці!
Зазвичай, кулаки ідуть в хід, коли відсутні аргументи. Але не сьогодні, коли опозиція відстояла право на єдину державну мову у країні — українську. Хоч, можливо, і тимчасово.
Окремі нардепи показали, що можуть не тільки декларувати, вмовляти, переконувати і критикувати владу. Вони готові фізично протистояти, до крові. Саме так треба відстоювати інтереси країни. З вовками жити — по вовчому вити. Опозиція лише діяла традиційними методами своїх опонентів.
В центрі баталії одні і ті ж обличчя: Цюрко (бувалий боєць), Волков (баскетболіст), Забарський (просто широкий), Колесніченко (екс-міліціонер) з однієї сторони, і Парубій, Гримчак, Стойко, Волинець з іншої. Очевидно, що опозиціонери програли і кількісно, і якісно.
Ця бійка і усі попередні показали, що потрібно змінювати правила. У списки опозиції на наступні парламентські вибори має бути дещо інший підбір. Це те, що раніше передбачили "регіонали", на що зробили ставку. Вже усі переконалися, що українська політика — це не європейськість, а азіатщина. Жодних натяків на можливі зміни на краще немає. Усі подібні законопроекти будуть просовувати, будуть іти напролом. Тому треба брати кандидатами у депутати не тільки пузаті "мішки з грошима", а й людей з хорошою фізичною підготовкою, ветеранів спорту. Цю групу у парламенті міг би успішно очолити Кличко.
Столичний Лук'янівський ринок зараз утримують кілька сотень спортивних молодиків — не пускають туди покупців, а підприємці безуспішно його штурмують. Ідентичну схему застосовували і під час скандального будівництва на Троєщині — забудовник відгородився парканом, а місцеві мешканці безуспішно намагались прорватись. Верховна Рада теж перебуває під схожим контролем — її захопили "регіонали" і "тушки", а опозиція хоче пробити оборону.
Ми повернулись у часи, коли усі конфлікти вирішували силою, а не правовим шляхом. Не для кожного опозиційного народного депутата є обов'язковим бути інтелектуалом, плодити законопроекти, гостро полемізувати на ТБ і допомагати своїм виборцям. Повинні бути і ті, які ніколи не дають коментарі й інтерв'ю, які подали не більше одного законопроекту за 2 роки, які сидять тихо поки не знадобляться.
Тоді чаші терезів урівняються.