Я не хочу, щоб Конституцію моєї країни писали Турчинов з Тігіпком і Фаріон

Вчора поверталися з сином додому. Андрій був невдоволений тим, як Верховна Рада, без погодження із Майданом, швидко штампує рішення і кадрові призначення. Останніми днями подібні думки з'являються все частіше. Дві тези з цього приводу:

1. ВР саме так - швидко і впевнено - має сформувати уряд і силовий блок. Це єдиний спосіб нейтралізувати дві великі загрози - сепаратизму і дефолту.

2. Такий підхід - штампувати все без розбору і не зважаючи на законність і процедури - неминуче породжує відчуття вседозволеності. Це закінчиться тим, з чим Майдан і боровся. Тому в базових питаннях слід зупинитися і все зробити, як слід.

Передовсім це стосується Конституції України.

Так, варіант 2004 року - значно кращий, аніж попередня "версія". Але все одно недосконалий. Хоча б тому, що в ньому відсутнє право на повстання.

Якщо цей склад парламенту змінить Конституцію - вона знову буде виписана під конкретних осіб. І через три, п'ять чи десять років будемо знову мати повстання.

Пропоную використати досвід багатьох країн, які розробляли та ухвалювали Основний Закон Конституційними асамблеями (часто вони називались Установчими зборами).

25 травня водночас із президентськими виборами, обрати делегатів Конституційної асамблеї. Це своєрідні депутати, яких обирають під виконання єдиної місії - протягом 6 місяців напрацювати, обговорити та затвердити зміни до Конституції України.

Після цього Асамблея припиняє існування.

Дуже важливо!!! Член Асамблеї на наступні п'ять (а краще - 10) років позбавляється права бути обраним на державні посади або бути прийнятим на державну службу. Це єдиний механізм запобігти написанню Конституції "під себе".

Я, наприклад, хотів би, щоб Конституцію моєї країни написали члени групи "Першого грудня", а не Турчинов з Тігіпком і Фаріон.

До речі, при такому підході "перезавантаження" ВР можна проводити в будь-який час після президентських виборів.