Сказка о Ленивом Коте и Белой Мышке

Чуть ранее я уже писал о том, что вынужден частенько  измышлять  сказки  для своих  гавриков. Причем, однажды я посоветовал им искать сюжеты для этих сказок самим. Гаврики  пошли еще дальше:  придумав сюжет, развитие его они переложили на меня.

Поделившись этой проблемой на блоге, я обнаружил, что  у меня появился еще один заказчик и поставщик идей-сюжетов. Этот заказчик  переплюнул даже гавриков и предложил сделать это еще и с намеком:

"Садиба за парканом. Лежить товстий та ледачий чорний кiт. Його оточили сiрi галицькi мишi. Вони хочуть скинути кота. Пищать галицькою говiркою. Охорону кота здiйснюють росiйськомовнi пацюки з шевронами, на яких можна помiтити зображення якогось хижого птаха. На превелику силу вони поки стримують мишей. Раптово з'вляється бiленьке донецьке мишенятко..."

Яким буде продовження?"

Но я тоже не промах, и добавил не только продовження, а й передмову.

Так от, з передмовою та продовженням:

5.

Был у Рыжего Кота сосед – Черный Кот. Жил в соседнем дворе, за забором. Рыжий, когда не ел и не спал, и когда отдыхал от своих похождений, частенько наблюдал за ним.  Итак, Рыжий  Кот подходит к забору и видит:

Садиба за парканом. Лежить товстий та ледачий чорний кiт. Його оточили сiрi галицькi мишi. Вони хочуть скинути кота. Пищать галицькою говiркою.  Охорону кота  здiйснюють  росiйськомовнi пацюки з шевронами, на яких можна  помітити  зображення якогось хижого птаха. На превелику силу вони поки стримують мишей.

Раптово з'являється  біленьке  донецьке мишенятко...

...Біленьке донецьке мишенятко підходить до котяри і ляскає його лапкою по морді:

- Прокидайся,товстуне!   Мишей не ловиш, ледащо!

-Так...Того...   Російські пацюки ж для цього...- промурчав кіт.

- Які ще пацюки?- засміялося мишенятко та ляснуло Кота по морді ще раз. - Навкруги лише   сірі   миші та твій сон! Годі фантазувати та дрихнути!

Кіт нарешті очунявся, стряхнув залишки сну і побачив,  що, доки він спав,сірі  миші перетрощили посуд,  перебили шибки,  перекусали його власних кошенят  та перекопали  весь двір. Та ще й  підпалили   крісло,  у якому він спав. Сморід, бруд, гар та кіптява покривало все навкруги...

Перша сіра миша виявилася куди смачнішою за "віскас", друга-смачніша за першу. Третя взагалі пішла  на десерт.

З того часу кота вже ніхто не називав словом "ледащо", і сірих мишей бачили, лише коли їх приносив  на ганок сам Кіт. І у дворі  було все гаразд. А біле пухнасте мишенятко кудись зникло.

Ви  озирніться  навкруг себе – воно часом, не поруч з вами?

"Да уж, - подумал Рыжий Кот, глядя на сытого от мышиной диеты и тренированного от постоянной мышиной охоты Черного Кота. – Не было бы счастья, да несчастье помогло". И оглянулся  вокруг себя:  а нет ли  и в его дворе нашествия серых мышей?

Серых мышей не было,  но  в почтовом ящике, висящем на заборе,  поблескивала  открытка с изображением  маленькой белой мышки...