Дитячі маніпуляції або кого породить неконтрольований бунт
Дії протестувальників 19 січня на вулиці Грушевського в Києві були схожі на маніпуляції дітей, коли батьки їх не чують. Радикалізацію спричинило те, що політики перестали чути і розуміти людей, які виходять на вулиці. Майдан повністю змінився. Романтичне захоплення опозицією пройшло. Тепер їх освистують, до них повертаються спинами. Їм буде дуже важко апелювати до народу.
Спокій існує в тій країні, де громадяни відчувають себе захищеними, а влада керується мудрими законами. Українська ж влада замість того, щоб іти на діалог із суспільством, намагається його залякати. 16 січня майданівці підсвідомо злякалися. Але це був не той страх, на який сподівалася влада. Чиновники думали, що страх зажене людей на кухні, позбавить їх думок про активний спротив. Вийшло навпаки - страх спонукав до дії. Якщо людину притискають до стіни, вона битиметься до останнього. Опозиція мала показати людям, як вона збирається їх захищати. Але не зробила цього. В результаті дісталося всім.
Це мала бути мирна хода до Верховної Ради. Люди не хотіли захоплювати будівлю. І про це свідчить те, що коктейлі Молотова з'явились через 2 години протистояння. Збиралися на ходу - вулиця у такий спосіб хотіла достукатися до влади й опозиції. Там стояли і праві, і ліві, і анархісти, і ліберали, і демократи. Їхні вороги - не вітрини магазинів чи майно громадян, а виключно влада.
Далі все буде просто. Якщо влада дослухається до вулиці і відкличе скандальні закони, опозиція оголосить єдиного лідера, ситуацію ще можна буде врятувати. Якщо цього не буде, тоді неконтрольований бунт породить не лідера, а ватажка чи гетьмана. Він вдарить і по опозиції, і по владі.
