До "Беркута"
В вас горіла колись благородна мета -
захищати від злого країну,
а сьогодні мчите, підібгавши хвоста,
бити дівчину, бабцю, дитину...
Вас також позбавляють всіх прав і свобод!,
Пам'ятайте, ви - теж Українці!
Як ви можете зрадити рідний народ,
як іуди Христа - за червінці...
Вас сьогодні заставили ставить паркан,
ну а завтра накажуть стріляти,
та й чи зможете ви той численний майдан
посадити або залякати?
Хлопці, слухайте, що ж ваше серце мовчить!?
Ви прийшли захищати країну?
То чому ж в вас під захистом банда сидить,
а ви б'єте, по суті, дитину?
Вояки, той студент, що його ви б'єте,
тут стоїть і за ваше майбутнє!
Його серце болить і за ваших дітей,
а у вас, схоже, совість відсутня!
Ви самі стоїте, наче пси-сторожі,
ви голодні і втомлені явно!
Та послухайте ж, справа дійшла до межі,
тут масштаби загальнодержавні!
Що ви скажете внукам і дітям своїм?
Чи ви зможете чесно зізнатись,
що ви били і газом душили людей,
які ще не збирались здаватись!?
Батьківщина волає, ставаймо гуртом,
сила в єдності всього народу,
тож борімося, хлопці, борімось разом
за святу Українську свободу!
© Маруся Мовчазна