Берестейська церковна унія

Берестейська (Брестська) церковна унія 1596 р. - об'єднання православної церкви України та Білорусі з католицькою церквою в 1596 р. при підлеглості православної церкви Папі Римському, визнанні основних католицьких догматів і збереженні православної обрядності. її було проголошено на церковному соборі в Бресті. В результаті Берестейської церковної унії утворилася Українська греко-католицька церква (уніатська церква ).

Метою польської влади було - об'єднати православних українців і білорусів з поляками-католиками.

Причини для укладення унії були як у православних єпископів, так і у католицьких священиків і польської шляхти.

Причини православних єпископів:

• невдоволення втручанням у церковні справи;

• бажання визволитися від підпорядкування східним патріархам;

• прагнення домогтися рівності з католицькими єпископами;

• хотіли рівноправного об'єднання церков під керівництвом Папи Римського.

Причини католицьких священиків і польської шляхти:

• захоплення польськими магнатами українських земель;

• можливість збільшити прихильників Ватикану;

• підкорення українських "холопів".

У 1590 р. частина православних єпископів вступила в таємні переговори з польським королем Сигізмундом III, висловивши бажання приєднатися до католицької церкви. У 1595 р. єпископи Луцький К. Терлецький і Володимирський I. Потій після видання королем універсалу, у якому він сповіщав про перехід православних єпископів до унії, вирушили до Риму і визнали владу Папи Римського. У жовтні 1596 р. король Сигізмунд III і київський митрополит М. Рогоза за дорученням Папи Римського Климентія VIII скликали в Бресті церковний собор для офіційного проголошення унії.

Після розділу Польщі Росія почала ліквідувати Берестейську унію. Катерина ІІ розпочала боротьбу, спрямовану на її повне знищення унійної метрополії та навернення усіх вірян до Російської православної церкви. Спочатку була ліквідована уніатська митрополія та всі єпархії, за винятком полоцької: Микола І 1839 року ліквідував рештки Унії, на Правобережжі, Волині і Білій Русі, а Олександр II — на Холмщині і Підляшші. Росія під час окупації Галичини 1914 року заарештувала митрополита Андрея Шептицького й насаджувала силою православ'я під проводом єпископа Евлогія. Такі самі спроби були й під час другої світової війни (1939–1941), але вони були безуспішними.

Лише після окупації 1944 року та арешту всієї ієрархії Греко-католицької церкви, на т. зв. Соборі у Львові 1946 року, при участі 214 священиків та кількох мирян, під наглядом органів НКВС скасовано Берестейську Унію і Греко-католицьку церкву підпорядковано московському патріархові. Ліквідовано Унію на Закарпатті у 1949 році, і Пряшівщині - 1950 року. Синод української католицької ієрархії в Римі 2 грудня 1980 ствердив, що акт ліквідації Унії т. зв. "львівським собором" недійсний, проти чого протестував у Ватикані 22 грудня 1980 року московський патріарх.