Іванка Волинянка
львівський оглядач
05.11.2013
3035

"Раніше я займалась брендом "Мерідіан Черновіц", зараз передчуваю більше можливостей і часу працювати з брендом "Ірина Вікирчак" ", - повідомила директор фестивалю Meridian Czernowitz

Мудрість, щира посмішка і безмакіяжна краса. Стильна та елегантна, залізна леді, або та, що керує течіями та підтечіями міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz. Фрау Вікирчак щоденною працею, численними поїздками, переговорами та переписками зуміла привернути увагу до невідомих Чернівців і закохати у це місто весь німецькомовний бомонд від послів до поетів. Погляд на міжнародний літературний фестиваль у Чернівцях із середини відкриває Ірина Вікирчак, директор Meridian Czernowitz (про Meridian Czernowitz див. нижче)

– Ірино, що для тебе фестиваль: робота, хобі чи бізнес?

– На початку, як ідея працювати на фестиваль, так і саме це слово, було для мене інтригою. Потім хобі, улюбленою справою, цікавою і водночас публічною. З часом стало зрозуміло, що поєднання хобі та роботи – не міф, а реальність, яку спершу складно вибудувати, але дивіденди, які ти отримуєш надалі – задоволення та відгуки про вкладену працю - того варті.

Я з тих людей, котрі постійно, багато і швидко вчаться, бо мають схильність тягнутися до тих, хто кращий. У моїй ситуації вдалося навчитися основних аксіом бізнесу – спершу теоретично, а згодом і на практиці.

А взагалі, найбільшим бонусом роботи-хобі-бізнесу стало середовище, у якому доводилось бути, воно наповнене якраз такими людьми, до яких хочеться тягнутися.

– Нещодавно ти заявила на своїй сторінці у фейсбуці, що залишаєш фестиваль. Що спонукало тебе до такого рішення? Коли ти це вирішила? Невже поет переміг культурного менеджера?

– Так, це правда, мої "стосунки" із проектами "Мерідіан Черновіц" вичерпали себе, і як менеджер я готова перейти на новий рівень роботи. Насправді, я б воліла не втрачати зв'язок із функціонуванням резиденції та фестивалю, залишаються усе ще мої програмні напрацювання на два-три роки вперед, які варто реалізувати. Рішення було прийняте раніше, але прийшло в дію по завершенні великого проекту "Поетичне Турне: Київ-Чернівці-Львів-Берлін-Бремен".

Чи поет переміг менеджера? Цікаве питання :) Раніше я займалась брендом "Мерідіан Черновіц", зараз передчуваю більше можливостей і часу працювати з брендом "Ірина Вікирчак" :) Сподіваюсь нарешті взятися за дисертацію, зробити перекладацький проект, дещо написати і розробити нові, не менш цікаві, подійні проекти з базою в Чернівцях. А ще працюватиму і надалі, тільки тісніше, із Центром Літературної Освіти, у який вірю і вважаю перспективним і важливим для розвитку літературного процесу, хочеться вивести його на європейський рівень.

– Все ж тобі вдалось попрацювати творчо з Міленою Фіндайз?

– Так, з Міленою у нас вийшов гарний тандем у роботі над проектом "ПотягЧасу: Чернівці-Прага-Відень". Над проектом працювала ціла команда: перекладачі Петро Рихло та Клаудія Дате, усі, хто залишили відгуки на форзаці, Чо Фіндайз "зміксував" фото з віршами, Діана Клочко вела проект і зробила з нього книжку, а Святославу Померацеву належить авторство концепції та її інтерпретації - возз'єднання спільного колись культурного простору. Мілена, окрім того, що була учасницею Meridian Czernowitz у 2010 та 2011 роках, поступово інтегрувалась у робочу команду. Вона займалась піаром не лише фестивалю, але й міфу Черновіц загалом. Зараз пані Фіндайз знов у Чернівцях – цього разу як стипендіат Резиденції для європейських поетів.

– Цього року вперше в Україні завдяки тобі з'явилась Резиденція для поетів. Чернівці тепер доступні для поетів цілий рік, не лише на час фестивалю. Хоча цього разу харизматичний Макс Чоллек навіть відкрив для німецькомовного світу українського поета – Андрія Любку. Чим ще займаються поети під час перебування в резиденції?

– Ну, Андрій уже наразі є знаним німецькомовній публіці. У австрійському видавництві вийшла його поетична книжка. На резиденції в Чернівцях ці два поети працювали над новим для України проектом, який я планувала перейняти у Literaturwerkstatt Berlin. Два поети взаємно перекладали твори один одного, не знаючи вихідної мови, за допомогою модератора-перекладача. На мою думку, такий переклад є найкращим, бо кожен із перекладачів змушений спершу пізнати характер та тип мислення колеги, потоваришувати з ним, "залізти в душу" і докопатися до "кореня" та походження тематики, що піднімається у конкретному вірші.

Резиденція для поетів у Чернівцях була моєю мрією і цей проект вважаю своїм улюбленим дітищем. За час роботи у культурному менеджменті, було багато поїздок, знайомств, розмов, багато досвіду західних аналогічних інституцій було перейнято. Кожне європейське місто, яке себе поважає, має такі чи подібні проекти. Престижно мати у місті постійних гостей – інтелектуалів, письменників, митців, культуртреґерів...

Чим іще займаються поети під час перебування в Чернівцях? Зустрічаються із публікою та журналістами, "розбавляють" своєю присутністю міський простір, приносять власну енергетику в місто і набираються – натхнення, переживань, досвіду, знань про Чернівці, Україну загалом та про людей, що тут живуть. Пишуть вірші, ведуть блоґи, фотографують, розповідають світові про Чернівці.

– Чому ви ніколи не відкривали української сторони Чернівців для світу? Всі проекти спрямовані на підвищення румунської, єврейської, німецької культури. Чернівці – це, в першу чергу, українське місто. Чи були в планах проекти присвячені Ользі Кобилянській, наприклад, цього року  про неї навіть не згадали, хоча в Чернівцях є музей Ольги Кобилянської, і цього року – 150-та річниця з дня народження цієї всесвітньовідомої жінки.

– Мерідіан Черновіц – фестиваль багатокультурний, як і спадок Черновіц. Ми відкриваємо гостям фестивалю та чернівчанам, у першу чергу, цю спадщину, звучанням мов, що колись там звучали, оживляємо будівлі, нагадуючи про те, чим вони були століття тому. Гадаю, це важливо – розуміти, де ти живеш, чому все виглядає так, а не інакше, і хто ходив цими вулицями до тебе. Українська складова – на рівні усіх інших, не менше.

Мені цікаво, як змінюється самоусвідомлення українців, коли наша культура протиставляється сусіднім. Це свідчить про їх рівність та про їх інакшість одна від одної. Різноманіття не може не радувати, це вчить розуміти, приймати, цікавитись...

Минулого року у партнерському нам видавництві "Книги-ХХІ" вийшла збірка ранніх новел  Кобилянської – "Valse Melancholique",  присвячена саме цій даті. Ми презентували цю німецькомовну книгу на Ляйпцизькому книжковому ярмарку в березні цього року. До стенду Meridian Czernowitz підходило багато людей, пересічних німецьких читачів, які таким чином вперше дізнались про Ольгу.

– Це дуже гарно. А що ж тепер чекає на Меридіан без Вікирчак? Чи обговорювались якісь нові ідеї на майбутнє?

– Сподіваюсь, "Меридіан" чекає лише найкраще. За ці чотири роки фестиваль вийшов на дуже високий рівень, і у нього є всі шанси на цьому рівні утримуватись, розвиватися, ставати ще цікавішим. Сформувалася наша аудиторія – кількісно, та виросла помітно – "якісно", якщо так можна сказати. Я маю на увазі готовність сприймати складніші перформанси, тексти, події. Наразі Целанівський Літературний Центр є найактуальнішою ідеєю на майбутнє, який буде, напевне, першим літературним домом на території України. Маю за честь розробляти програмне наповнення Центру, сподіваємось на його відкриття у вересні 2014 р.

– Що собою являє літературний дім? Розкажи більше, як функціонує ця культурна "махіна"?

– Literaturhaus – дослівно "літературний дім" – це поширена практика у Європейський країнах, особливо німецькомовних. У тій же Німеччині, наприклад, існує 11 великих таких установ, що співпрацюють між собою. Власне кажучи, це є центр, довкола якого обертається літературне життя міста. І це не обов'язково має бути фізична споруда, будівля, головне – це люди, які займаються організацією та проведенням заходів, зустрічей з авторами, резиденціями, конкурсами, виданням книжок, антологій, проведенням воркшопів... Meridian Czernowitz, наприклад, можна назвати умовним "віртуальним" літератургаузом. Але коли є своє приміщення, як-от зараз матиме Целанівський Літературний Центр, це додає не лише нових можливостей, але й піднімає статус організації, це місце стає улюбленим майданчиком для проведення вільного часу усіх, хто вважає себе частиною культурного міського середовища.

– Чи не важко тобі психологічно відмовлятись від фестивалю?

– Звісно, зміни завжди даються важко. Наведу всім відому метафору про те, що це як узути нові туфлі – поки до них не звикнеш, не розходиш, тобі не буде комфортно. Крім того, я прихильник теорії про те, що коли відбуваються зміни, то це свідчить про динаміку і про рух вперед. Свідомо не наважуюся на зміни, коли не маю переконання чи інтуїтивного відчуття, що це - крок вперед. Meridian Czernowitz зараз на дуже високому рівні, тепер його завдання – це пройти випробування часом. Воно так само складне, як і ставання на ноги. Мені більш цікавий перший процес. Тому я зараз в Румунії, думаю над новим проектом, розробляю його. Тільки тоді, коли виходиш із зони комфорту, маєш природний стимул працювати і розвиватися далі. У "Мерідіані" мені стало надто комфортно. Може, це і було сигналом.

– Нові проекти чи тихе сімейне життя?

– Думаю, одне одному не заважатиме (Посміхається). Час покаже. Життя тим і цікаве, що неможливо його передбачити і що сам можеш впливати на хід основних подій. У будь-якому разі, як одні двері закриваються, обов'язково відкриваються інші, нові. Нехай те, що за ними, буде кращим хоча б тому, що воно невідоме.

– Що ж, Ірино, ви запустили в світ багато цікавих і нових проектів, зірка "Черновіц" вже яскраво сяє на культурному небосхилі Європи, одночасно і саме місто приваблює щораз більше туристів, більше іноземних медіа, культурних діячів та послів. Бажаємо, щоб з твоєї легкої руки і надалі сіялись нові проекти і щедро дарували свої плоди по всій Україні та світі.

Meridian Czernowitz - міжнародна літературна корпорація з центром у м.Чернівці, заснована у 2010 році. Об'єднує три напрямки: щорічний міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz, книжкові проекти від одноіменного невидавництва та Резиденція для поетів та перекладачів у м.Чернівці. У вересні 2013 в рамках фестивалю було організовано поетичне турне Київ-Чернівці-Львів-Берлін-Бремен (поетичні читання у потязі), а також фестиваль був прозентований на Книжковому Арсеналі у м.Київ та Форумі видавців у м.Львів.

Більше про фестиваль:

www.meridiancz.com

www.facebook.com/meridiancz

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Оксана Коваль Приватний підприємець, живе у Хорватії
Олена Виноградова Правовий аналітик, мешкає у Швейцарії
Ксенія Туркова Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Ігар Тишкевіч Експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" UIF
Мирослава Ґонґадзе Головний редактор і керівник Української служби "Голосу Америки"
Погода