Найдавніші поселення первісної людини на території України
Найдавніші поселення первісної людини на території України
Незважаючи на страх перед майбутнім та постійне бажання спрогнозувати можливі повороти долі, людина впродовж всієї історії свого існування надзвичайно велику увагу приділяла саме минулому. Правду кажуть, що без минулого немає майбутнього. Що старшими ми стаємо, тим цікавішою і, водночас, загадковішою та бентежнішою здається нам історія нашого народу.
Дуже важливо знайти витоки, так звані джерела, звідки ми пішли у світ. Від яких племен, народів сформувалися. Хто були наші пращури і як вони жили? Чи маємо ми з ними бодай якийсь зв'язок – на ментальному, духовному, а, можливо, й фізичному рівні? Чи не здається, що саме вони заклали так званий код нашої нації і у всіх перипетіях, які траплялись впродовж некороткого історичного віку, винні саме вони? Які були причини їхнього вибору місця поселення? Ці та ще багато інших питань змушують нас податися вглиб до істини нашого походження, якщо не вирушити на археологічні розкопки, то бодай заглибитись в різного роду історичні джерела.
Від найдавніших часів терени України були місцем, де стикалися різні племена і народи,тут пролягала межа між двома світами: осілих землеробських культур, що заклали основи європейської цивілізації та степовими азійськими. Про насичену подіями давню історію нашої неньки черпаємо інформацію з давніх археологічних досліджень прадавніх селищ, городищ і міст, могильників і скарбів, якими наші землі надзвичайно багаті. Справа ця надзвичайно непроста, навіть надскладна. Адже, по великому рахунку, все, що лишилося у нас з минувшини – понівечені часом залишки людської діяльності. Археологи їх розкопують, відновлюють та систематизують. За істориками ж лишається завдання їх розтлумачити та ввести у історичний екскурс.
Перші люди, на думку вчених, з'явилися близько 2,5 мільйонів років тому на території Африки.На землі сучасної України найдавніші люди прийшли з Європи і Закавказзя приблизно 1 мільйон років тому, за доби раннього палеоліту ("палайос" - старий, давній і "літос" - камінь) - початкового і найтривалішого періоду історії людства. Саме в добу палеоліту відбулося виділення людини з тваринного світу, сформувалися первісні уявлення, вдосконалилися трудові навики і почався процес виготовлення знарядь праці, заклалися початки духовної культури. Звичайно, палеоліт - доба первіснообщинного ладу, тому для нього характерний низький рівень розвитку продуктивних сил (людина того часу була майже цілковито залежної від природи), колективний характер праці, спільна власність і на знаряддя праці, і на її результати тощо.
Шляхи пралюдей, які примандрували на територію сучасної України, пролягали з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу. Такий рух відбувався поетапно протягом багатьох тисячоліть.Сліди перебування перших поселенців на землях України виявлені на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині та в Криму.
Людська історія України починається з селища Королеве Виноградівського району на Закарпатті. Саме там, на високому березі річки Тиса на глибині до 12 м від поверхні в товщі грунту виявлено найдавніший комплекс знахідок доби палеоліту, а саме 15 культурних шарів. В найнижчому знайдено знаряддя, вік яких близько 1 млн років. Це одне з найдавніших місцезнаходжень прадавніх людей у Європі. Всього на території України відкрито понад 30 стоянок доби раннього палеоліту.
Архантропи жили невеликими групами, що утворювали первісне людське стадо. Така форма соціальної організації базувалася на кровородинних стосунках. Господарство первісних людей періоду раннього палеоліту було присвоюючим, адже базувалось на збиральництві, мисливстві.
Приблизно 150 тис років тому, за доби середнього палеоліту (мустьєрської доби), наприкінці другого зледеніння на території сучасної України з'являються люди нового фізичного типу – палеоантропи (давні люди), або ж неандертальці.Вони також залишили по собі чимало стоянок на території нашої держави (близько 200). Їх багато досліджено в печерах Криму, відомими стоянками також є поселення на Закарпатті, в Подністров'ї, У Наддніпрянщині, Подсенні, Наддністянщині, Західному Поділлі та Донеччині. На території України існування неандертальців засвідчене відкриттям не лише жител чи стоянок, а й решток самої людини. У печері Киїк-Коба (Крим) було розкопано неандертальське поховання, в якому археологи знайшли кістяк жінки віком 35 років. Це свідчить про існування вже на той час вірувань та релігійних переконань, тобто про осмислення давніми людьми поняття життя та смерті. За знахідками поблизу с. Молодово на Чернівеччині також можна сказати про житла, які споруджували неандертальці. Вони створювались з велетенських кісток, черепів і бивнів мамонтів, дерева, накривались шкурами. Житла обігрівались вогнищами. Всередині і поблизу жител знайдено багато крем'яних і кам'яних знарядь, а також предметів, що свідчать про появу тут найдавнішого мистецтва – первинного малювання та оздоблення (знайдено кістки, різьблені геометричним орнаментом, зображенням тварин і людей, а також розмальовані червоною та чорною фарбами).
Приблизно 40 тис років тому в Україні з'являється людина розумна, інакше кажучи – неоантроп, або кроманьйонець. Кроманьйонці вміли виготовляти знаряддя, які вражають розмаїттям форм і майстерністю обробки. З'явилися скребачки для обробки шкури, різноманітні ножі для різання м'яса та шкури, різці для роботи з кісткою; крім кам'яних кроманьйонець використовує знаряддя з кістки і рогу – голку і шило. Надзвичайну історичну вагу мають знахідки, можливо, найдавніших в Європі примітивних серпів і мотик з пізньопалеолітичних стійбищ Наддністрянщини, що може змінити дотеперішні уявлення про час і місце зародження первісного землеробства. Але ця версія дискусійна. На території нашої держави досліджено кількасот стоянок пізнього палеоліту. Найвідоміші: Мізин на Чернігівщині, Межиріч на Черкащині, Доброничівка та Кирилівська стоянка на Київщині.
Кінець льодовикового періоду збігся в часі з кінцем палеоліту. Люди цього періоду винайшли лук і стріли, човен, приручили собаку, почали рибалити. Мезоліт відомий людськими стоянками Мурзак-Коба, Кодак, Гребеники, інші. В мезоліті і неоліті формується принцип плем'я – групи родових общин, які мають спільні органи влади, духовну та матеріальну культуру. VІ-ІV тис. років тому під час доби неоліту формуються археологічні культури: Буго-Дністровська, Буго-Дніпровська, культура лінійно-стрічкової кераміки. В період переходу від кам'яного віку до доби металів у лісостеповій зоні України поширилась трипільська археологічна культура. На півночі і північному сході України в неолітичну добу жили мисливсько-рибальські племена, на південному заході - землеробсько-скотарські. Цс були два світи, що різнилися між собою походженням, побутом, звичаями та віруваннями. Культура північно-східних пізньокроманьйонських племен була набагато примітивнішою порівняно з культурою племен Наддністрянщини, Закарпаття та Надбужжя. Населення землеробсько-скотарської зони належало до середземноморського антропологічного типу й було генетично пов'язане із культурами Балкано-Дунайського регіону. В Україні виявлено понад 500 неолітичних пам'яток, а вчені виділили більше 10 неолітичних культур. Найраніші з них знаходились на Закарпатті в басейні Тиси та у Наддністрянщині і Надбужжі.
Тож, навіть не заглиблюючись у історію, а поверхнево переглянувши короткий екскурс в добу палеоліту, з певністю можна сказати, що формування української нації – процес цікавий, неоднозначний, та й, мабуть, не до кінця вивчений і по наші дні. Найдавніші поселення на території нашої країни – одні з найдавніших у Європі і, безперечно, роль саме українських пралюдей у формуванні історії не лише України, а й усієї Європи надзвичайно велика.
Семерей Анастасія, Інститут журналістики, 1 курс, ВСР
