10 тез або "Ворог із дзеркала"
З огляду на те, що Інтернет-споживач не прагне чекати і читати довгі постулати, нещодавно у мене виникла ідея сформулювати 5 суспільно важливих питань, які передбачали б максимально лаконічні відповіді.
Коли я поглянула на Україну крізь політичну призму, у мене виникло два питання. Але журналістський стиль життя гармонійно навіяв ще три. Вперше у цьому блозі подаю матеріал у форматі бліц-інтерв'ю.
На питання відповідали:
- Андрій Моренчук, кандидат історичних наук, доцент кафедри країнознавства і міжнародних відносин Східноєвропейського університету імені Лесі Українки.
- Андрій Калахан, випускник Інституту соціальних наук Волинського національного університету, спеціаліст "філософії та релігієзнавства", громадський діяч, журналіст.
Читачів також закликаю до активності. При бажанні вказуйте порядковий номер питання і висловлюйте власні думки у коментарях.
1. На скільки (за 10-бальною шкалою) Ви оцінюєте проблематичність внутрішньополітичної ситуації в Україні? (ближче до нуля – менша проблематичність, ближче до 10 – максимальна).
Моренчук А.А.:
- На 9 балів. Маємо типову проблему недемократичної держави. Завдання демократичної держави – врахувати інтереси суспільства, прислухатись до його потреб й шукати адекватні шляхи їх задоволення. А у нас держава на висловлювання критики чи побажань реагує репресіями, або встановлює в місцях протестів "йолку" і т.д. При цьому проблеми не вирішуються, а накопичуються. Чим довше це буде тривати, тим більше їх буде, й сильніший негатив накопичиться в суспільстві.
Калахан А.С.:
- На 7 балів.
2. Як щодо іміджу України на зовнішньополітичній арені: євроінтеграція, вектор до РФ чи, як то кажуть у народі, "ні богові свічка, ні чортові кочерга"?
Моренчук А.А.:
- Дані аспекти не так зачіпають проблему іміджу країни, як визначають долю держави. Щоб довго не коментувати й не наводити багато аргументів висловлюсь коротко – атлантична – "раз" і європейська – "два" (саме у такій послідовності) інтеграції. Просто повірте на слово. Як зараз жартують в Інтернеті – "Некогда объяснять – давай быстро интегрируйся".
Калахан А.С.:
- Тут доречніше питати про не так про імідж, як про орієнтир. Вважаю, що Україні треба перетворитися на суб*єкта, а не об*єкта геополітики, в першу чергу в регіональному вимірі, шляхом створення Балто-Чорноморської осі і, відповідно, варто активізувати співпрацю з країнами цього регіону.
3. Чи є ефективним з точки зору впливовості на думку української громадськості жанр журналістського розслідування? Як часто такими матеріалами цікавитесь Ви?
Моренчук А.А.:
- Цей жанр сучасної вітчизняної журналістики викликає в мене значний інтерес. Хоча, насправді, накопичені факти щодо розмірів розкрадань і зловживань владою вже настільки втомили, що нові розслідування вже практично нічого не міняють в оцінках реалій і часто просто ігноруються (очевидно, як мною, так і співвітчизниками і представниками влади).
Калахан А.С.:
- Вартісні розслідування в українській журналістиці трапляються, однак у співвідношенні з іншими матеріалами журналістських розслідувань є мінімум. Функція решти журналістів – це здебільшого "функція магнітофону". Подають хороші приклади журналістських розслідувань: Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Дмитро Гнап, Олекса Шалайський, Сергій Лямець. Такі розслідування відчутно впливають на громадську думку. Проте виявлені і доведені журналістами зловживання в умовах корумпованої держави як правило не караються, або караються "для галочки".
4. Чи є фраза, яка могла би стати влучним коментарем Вашого погляду на взаємозв'язок сучасної журналістики з українським населенням?
Моренчук А.А.:
- "Ми його втрачаємо!.. Ми його втрачаємо!.."
Калахан А.С.:
- Журналісти впливають на громадську думку, а на самих журналістів впливають власники ЗМІ. І цей вплив часто болісний, як для самих журналістів, так і для громадян України.
5. Яке питання Ви б поставили пересічному українському громадянину, щоб підштовхнути його до роздумів над зміною пасивної життєвої позиції?
Моренчук А.А.:
- Чи таку державу Ви хочете залишити своїм дітям та внукам? Це якщо коротко.
Калахан А.С.:
- Камо грядеше? (Куди йдеш?) Саме це питання, бо кожен повинен задуматись над тим, куди він іде у своєму житті, і, відповідно, куди іде країна, яку він, зрештою, й уособлює.
Постскриптум:
Завжди легше нарікати на вселенське зло,
а, може, те зло ховається у твоєму дзеркалі, мешканцю України?
