Схід і ВО "Свобода"
Стою в черзі до каси банку. Хочу сплатити всі борги — комунальні і таке інше. Черга більше 10 громадян, нічого не поробиш — треба чекати.
Попереду мене жіночка — років під 60. Сива, худорлява, на вигляд активна, рухлива. І якось зав'язалася розмова.
Ну, звісно які теми українського пенсіонера — пенсії, зарплати маленькі, усе дорожчає.
А жінка раптом почала розповідати про свою минулу роботу, до свого виходу на пенсію.
"Я працювала в одному лікарняному закладі — відповідала за усю "комуналку". Усе, що пов'язано із забезпеченням життєдіяльності усіх приміщень, служб — все на мені. І от якось з'явилася проблема із трубою, яка підводила нам газ. Приїжджає бригада робочих, риють, добираються до труби, і починають із нею "колядувати".
"А я дивлюсь на цю нашу трубу, саме вона і подає нам газ, і не розумію — що за дива! Від нашої газової труби в різні боки йдуть якісь відведення. Ну, я зрозуміла, що хтось за наш рахунок "харчується" газом. А ми, державна лікарня, за них сплачуємо".
"Я до того дядечка, який, судячи із усього, і керує всією командою робітників із питанням: "Що це, — кажу, — за відведення у різні боки від нашої газової труби?"
"І ви знаєте що він мені відповів? Подивився на мене і каже коротко і жорстко: "Стули пельку"!" А потім знову повторює: "Стули пельку!"
"Мені вже ясно, що наш лікарняний заклад когось годує. І навіть виходить не одного, а декілька "товарищей". А скільки саме? Хто мені на це відповість? І цей дядечко, який керував цією бригадою, "у курсі дєла". І мабуть сам, особисто зацікавлений у цих крадіжках газу за рахунок бюджету. І виходить, що ми маємо справу із добре налагодженою системою розкрадання бюджетних коштів".
"Але на мій розсуд, що це тільки мізерна частина того процесу, який можна назвати "тотальне розкрадання бюджету держави".
Жіночка помовчала, а потім каже: "А ви знаєте, я проголосувала за ВО "Свободу". Я вважаю, що тільки такими, рішучими діями, на які, я так розумію, здатна саме ВО "Свобода", і можна щось змінити у нашій державі на краще. Бо ті гроші, які я, зрозуміло, не доодержую до своєї мізерної пенсії, розтікаються, мабуть якимось хитрими, або такими примітивними способами, у кишені тих самих вищих посадових осіб, або до кишень "олігархів". "Правда, — веде далі жіночка, — є в ряду ВО "Свобода" Ірина Фаріон. Дуже емоційна жінка".
"Ось тобі і маєш", — подумав я. "Сивоволоса жіночка, жителька східного регіону — "вотчини" ПР и раптом повністю за ВО "Свобода" — як за єдину альтернативу існуючому режиму крадіїв. І які у неї уявлення про ВО "Свободу — як екстремістську організацію".
"Я, — звертаюся до жіночки, — неодноразово був на зустрічах із Олегом Тягнибоком. Практично побував на усіх його відвідинах міста Харкова. І особисто не знайшов нічого екстремістського у його промовах та гаслах. І тим більше у його діях. Я добре пам'ятаю як сам Олег Тягнибок описував свій політичний вибір. "Я, — заявив Олег, — зайняв вільну політичну "нішу" — націоналістичну. Але такого роду партійні утворення — абсолютно нормальне явище в любому політичному розкладі, будь якої нормальної держави".
Поняття "націоналізм" і "екстремізм" — дуже різні за своіми цілями та діями. І не треба їх плутати.
"Так що, — кажу я жінці, — ні про який екстремізм ані у промовах, ані у програмі дій ВО "Свобода" не йдеться. Інша справа, що їх поява у лавах Верховної Ради — свого роду "холодний душ" для того "беспредельного шабаша", який відбувається практично по всій території держави, і який починається саме із Верховної Ради".
"Я пригадую, яке справжнє "побоїще" влаштували регіонали із членами опозиції у самому приміщенні Ради. Пам'ятаю і відео: один із регіоналів тримає депутата-опозиціонера за волосся, а другий, користуючись повною безпорадністю опонента, гамселить його щосили в обличчя, в черево. Отаким чином і "подавила" меньшість-опозицію більшість-региональна. Це специфічна метода "роботи" ПР у такому представницькому органі, як Верховна Рада".
"Але із появою молодих, міцних хлопців із ВО "Свобода", члени ПР, зрозумівши, що можна отримати "у диню", трішечки підпримовкли. Якось незвично, коли б'ють саме тебе, а не ти когось безпорадного".
"Ну а відносно емоційної Ірини Фаріон. Так давайте спокійно розберемося із тим нечисленним жіночим представництвом в українському політикумі, який ми маємо на сьогоднішній день. Беремо найбільш помітні особи, становимо їх поряд. Але враховуйте на те, — кажу жіночці, — я висловлюю лише тільки свою особисту точку зору".
"Перша — Ганна Герман. Солодко-мерзотна, продажна особа, яка уся створена виключно із брехні. І, до речі, не дуже й розумна. Вона, опанувала мистецтво, так би мовити, викручуватися у процесі розмови, ніколи не висловлюючи свого особистого, щирого відношення до того предмету, який їй доручено подавати у тій формі, яку і побажав бачити замовник. Та й немає в неї, власно кажучи, свого особистого відношення. Вона його вже давно поміняла на "зелень".
"Друга — Інна Богословська. Базарно-нахабна, цинічна і не меньш мерзотна баба. Я дуже часто буваю на ринку, або скажемо так — на базарі. Але таких "відморожених", галасливих, що готові на будь-які, найбрудніші образливі вирази, я навіть на базарі зустрічаю дуже рідко. Так що І. Богословська і на "базарну" не тягне. Це якась особлива, рідкісна мерзотна істота".
"Ну й тепер візьмемось за Ірину Фаріон. По-перше — вона педагог, людина від науки, має свої серйозні наукові праці. По-друге, і я це вважаю найважливішим, вона повністю, самовіддано вірна своїй ідеї — Україна, це єдине державне ціле, яка має, свою українську культуру, мову, і повинна захищатися саме такими відданими громадянами, якою вона себе і уявляє".
"Ірина Фаріон зараз їздить абсолютно по всіх регіонах України, у тому числі їде і у Донецьк. І скрізь збирає аудиторію. От і виникає питання — а чому? Не думаю, що люди збираються аби тільки подивитися на емоційну жіночку. Її слухають. І у мене не виникає сумнівів щодо того, що її прихильників стає все більше і більше".
"А хіба, її ідея єдиної, нероздільної України, яку вона так активно пропагує погана? Ну а емоції... Так емоційність, це вже моя, знову ж таки, особиста думка — одна із привілей жінки. Так, Ірина Фаріон готова активно, до кінця відстоювати свої погляди, свої переконання. Нерідко просто категорична. Але ж не на базарному "богословському" рівні. А на рівні дискусії. Спробуйте із нею подискутувати!"
І раптом мені подумалося. А от візьме, сама Ірина Фаріон, та й полишить наш політичний простір. Впевнений — він, наш політикум, зразу ж потьмяніє, втратить свої, найяскравіші фарби. Ірина Фаріон — особистість яскрава, яка не може не запам'ятовуватися. Вона нам, громадянам України, необхідна.
