Veresen
Економіст з міжнародних економічних відносин. Тема захищенної наукової роботи - "Пороги міжнародних ринкових відносин в науці" (на німецькій мові).
28.04.2013
2011
41

7. Баварський географ. Хрещення

_____________________________________________________________________________

Розглядаючи список "Баварського географа", вчений люд повиннен пам'ятати про запис іншого автора - Йордана і його "Геттику". Маршрут Йорданових готів пролягає від Східної Прусії, яка у нього названа "Готискандза" в Україну. Готи рухалися від сучасного Кеннігсберга через Гродно (свідчення: "розбили табір", а швейцарське німецьке "gr?den" у назві "Гродно" - "таборувати"), через Мости (свідчення: "переправились через міст, який рухнув"), Барановичі (свідчення про назву: "чути мекання худоби") в землі Скитії, яка на їхній мові називається Ойум. Перекладемо назву "Ойум", яка вжита на основі старогрецької лексеми "οїω?" (οιωμαι) - "думати", "судити", "віщати", "вважати", і легко "відгадаємо" назву української землі: "Волинь". Готи прийшли в Україну десь на межі III-IV сторіччя (275 - 290 роки н. д.).

Йордан у своїй "Гетиці", поряд з назвою Скитія, вживає назву "гунни". Ця назва швидко зникає з писемних джерел. Натомість виникає цілком короткочасна назва "авари", вжита на основі англійського "aware" - "знати" (відати). Однак, цікаво, що у "Вольфенбюттельських аналах" (записи 790 - 805 років) згадана країна "Гуннія". Ось текст: "Et transmisit Pippinum cum hoste in Venedum et aliam hostem in Hunia .." - "І послав (Карл - автор) Піпіна з військом до венедів, а друге військо - в Гуннію". Тут, мабуть, йдеться про використання якогось більш раннього писемного джерела.

При прочитанні уривків середньовічних писемних джерел, необхідно пам'ятати про виклики того часу - Хрещення. І це не єдина причина, чому в латинських писемних джерелах щораз відбуваються зміни у назвах народів і земель.

Список "Баварського географа" це, по суті, Маршрутний лист купця, який називає поселення і княжіння на торговельному шляху від держави франків в Україну, зокрема, від гирла Ельби до Східної Прусії, а звідси - через ріки Німан-Шару-Прип'ять до Києва (Київський шлях) і Західним Бугом та через Дністер до Чорного моря і пониззя Дунаю (Галицький шлях).

У розвитку торговельних шляхів ріками важливу роль відігравали т. з. "боспори" ("переправи биків", в українській традиції - "Воловець", "Брід", "Пересічень", а на основі старонімецького "twer" - "пересікати" - "Твер", як Пересічень), навколо яких формувалися торговельні анклави. На півдні України таким торговельним анклавом стала Хазарія (єврейською "khasar" - ходити туди-сюди), на Дунаї - Фракійський боспор, на Гібралтарі знаходились "Геріонові воли" (назва з легенди скіфів), тощо. А у Прибалтиці виникла Ганза і Лівонія. Перша назва походить від слова "hansa" - корпорація (первісно - військова), а згодом - торговельний союз, а друга назва - від англійського "leave" - залишати, покидати, виїзджати. "Лівонія" - синонім єврейському "khasar" у назві "Хазарія". [Хто хотів би познайомитися з тим, як виникали торговельні анклави, може зазирнути у не визнану Велесову Книгу. В ній є відповідна розповідь. Сама Велесова книга, при всіх суперечках, це - рудимент світогляду старовірів-вятичів, які не сприйняли християнської віри (грецької і католицької) і перейшли спочатку до Оки-ріки, а згодом і дальше в Залісся (Вятка, Іваново). У Йордана (Гетика) їхня назва "спали" - "розкольники" ("nec mora ilico ad gentem spalorum ..."). Текст книги читають, здебільшого, не вірно. Про що - згодом].

Таким же торговельним анклавом була Троя, названа так від шведського слова "tro" (Troia) - стала, постійна, costanta (Костанція), віра на честь небесної Провідної зорі, яка, займаючи стале місце на небі, "вказує шлях" усім мандрівникам, торговельникам на морях і на суші.  В Україні їй, Держаній богині, присвячено багато назв і, зокрема, місто Старокостантинів.

Ці стислі пояснення з економічної історії потрібні для того, щоб дати елементарні знання чи, хоч би, елементарну уяву всім тим босякам, що безцеремоно вештаються на gazeta.ua, залишаючи під публікаціями казна-що.

_____________________________________________________________________________

(продовження буде)

______________________________________________________________________________

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

41

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"