Жоден мер поки що не став Президентом в Україні (c)

Інтерв'ю з людиною, яка розпочала свою професійну кар'єру у Сполучених Штатах Америки, але вже більше 20 років працює в Україні. Його клієнти – це лідери галузей, найкращі компанії із ТОП-100 FORBES-GLOBAL: ArcelorMittal, VISA, SANOFI, UNILEVER, EXXON MOBIL, GOOGLE серед інших. В Україні з паном Василиком співпрацюють компанії таких відомих бізнесменів як Ахметов, Жеваго та Бахматюк. Людина, яка не визнає словосполучення "політичні технології", але дуже прихильно ставиться до міжнародного політконсалтингу та політичного маркетингу. PR, GR менеджер, лобіст, політичний консультант в одній особі – Мирон Василик.

Політичні технології та PR

– Скажіть, на скільки професійним є ринок політтехнологій в Україні? Якщо ринок політичного консалтингу США оцінити в 10 балів, то на скільки витягує Україна?

– Я б оцінив на 5 балів. Із українськими політтехнологами спілкуватись дуже важко, у них своя "рідна мова". Навіть для такої людини як я, яка проживає тут уже 20 років, при зустрічі з багатьма із них виникає враження, що все надто тактично, все дуже локально, відсутні стратегічні підходи. Звичайно, є зірки, про них я не говорю, але в загальній масі – політтехнології відстають. Для прикладу, співробітники нашої компанії можуть працювати у будь-якій країні світу. Навіть якщо брати колег із Росії, Німеччини, Великобританії – усі ми спілкуємося однією мовою. Коли мої колеги починають роботу з політиком, ми розглядаємо його як політичний бренд і застосовуємо до нього брендинговий підхід: оцінюємо його потенціал, можливості, перспективи, Усі ці характеристики можна посилювати, розширювати і змінювати відповідно до очікувань виборців.

– В Україні політконсультанти і політтехнологи – це сезонні працівники, від чого і гонорари завищені, і крадіжок під час кампанії багато. Для прикладу: в США технологи працюють у несезонний час лоббістами. Чи практикується таке в Україні і чи буде ситуація виправлятися?

– Якщо політконсультант не може знайти себе на PR чи рекламному ринку, він, напевно, не дуже кваліфікований – адже особа, яка працює у цій сфері, мусить бути багатофункціональною і в змозі долучатися до проектів поза виборами. Їй потрібні знання медійного ринку, психології, соціології та поведінки споживача/виборця. А під час кампанії використовуються ті механізми, які напрацьовані у міжвиборчий час. Так працює увесь цивілізований світ. А ще успішні українські рекламісти та маркетологи просто не розуміють політичних технологів, особливо тих, які працюють у виборчих штабах. Наприклад, під час минулих виборів мені довелося спілкуватися з провідними українськими фахівцями в галузі реклами, які були готові співпрацювати з українськими політиками. На жаль, тоді співпраця не була успішною. Шаблонне мислення, намагання застосувати в Україні технології з інших країн без адаптації до українських реалій, недооцінка вітчизняних фахівців на користь іноземних – це, на маю думку, основні перешкоди.

– Яке співвідношення ідеї та "обгортки" для перемоги на виборах в Україні? На скільки кандидат є реальним у співвідношенні із тим, яким його продають на екрані, білборді, в Інтернеті?

– Наприклад, наприкінці дев'яностих та на початку цього століття можна було продавати одне, маючи в кишені щось інше, головне було не показувати кандидата. Сьогодні один мій колега каже, що таке співвідношення становить 30 до 70. Мені здається, що з часом воно стає все меншим. Люди ж помічають, якщо кандидат дає обіцянки, але не виконує їх. Обдурити виборців вдруге практично не можливо. Правила брендингу починають працювати на українському ринку і таку тенденцію ми відслідковуємо. Але є типи кандидатів, яких продати досить важко. Наприклад, Наталія Королевська, яка хотіла подати себе як певний образ, але "обгортка" не відповідала дійсності, тому проект не мав успіху. Іншими словами, вона була віддзеркаленням бренду Тимошенко і не змогла переконати виборців у своїй автентичності. Крім того, в Україні за двадцять один рік незалежності є сталі політичні традиції, і виборець звик, що до Парламенту партія йде у форматі п'ятірки на чолі з лідером. А в даному випадку, в першій п'ятірці були три відомі особистості, а про двох інших ніхто й не знав.

– Дайте PR – оцінку проекту опозиції "Вставай, Україно".

– Однозначно, потрібно об'єднати протестні настрої населення, я вважаю що це правильна мета, зважаючи на те, що у 2014 році відбудуться вибори до обласних та місцевих рад. Але, на жаль, в опозиції за останні 20 років спрацьовують лише ідеї на кшталт: "один раз спрацювало, давайте ще раз повторимо. Можливо, ще раз вдасться". Я думаю, це саме один із таких випадків – власне, він і обігрувався у форматі "Україна без Кучми". Як на мене, ще зарано і не зовсім логічно виводити людей на вулиці весною 2013 р., коли вибори відбудуться не раніше 2015 р.

– Опозиція, мобілізуючи свій електорат за пріоритетними для себе областями і не залучаючи нових прихильників, не звернула жодної уваги на ситуацію, що сталася у Чернігівській області: коли екс-міліціонер наніс важких тілесних ушкоджень?

– Зараз розпочала роботу Верховна Рада нового скликання. У більшості немає голосів, меншість теж немає змоги проштовхнути свої ініціативи, тому основна ціль парламентської меншості раціональна: показати свої принципові відмінності від чинної влади. Мені здається, що потрібно показати контраст між опозиційною трійкою та владою, контраст підходів до прийняття рішень та самі рішення. Народ хоче бачити конкретні досягнення. Навіть якщо він не матиме певного результату в кишені. Потрібна "концепція маленьких ідеологічних перемог", а вже потім діяти емоційно і, можливо, вивести людей на вулицю.

– Чи може бути, що опозиція веде гру не з населенням, а з владою, щоб продемонструвати свою силу та змусити зважати на себе як на партнерів?

– Янукович за три роки показав, що жодних компромісів не було, і примусити його буде практично неможливо. Тому, потрібно загравати з владою через Парламент і працювати з населенням напряму.

GR

- GR – ринок формується чи він просто намагається існувати в тіні корупції, кумівства та чиновництва? Це тренд чи вимога?

- GR – це тактика, не стратегія; це інструмент, який дає можливість домогтися певного рішення. Я б умовно розділив лобістів в Україні на три групи. Перша група – це міжнародні організації, такі як Світовий банк, МВФ, чи СОТ, оскільки вони вимагають узгодженості законів, підзаконних актів від України як члена та/або партнера. Друга група – міністри, чиновники, депутати, які просувають/лобіюють конкретні закони та підзаконні нормативно-правові акти. Третя група – це бізнес, який діє через галузеві та бізнес асоціації, і за своїми підходами найбільш схожий на західний тип лобізму.

- Оцініть з точки зору піарника кампанію Медведчука по просуванню Митного Союзу в Україні?

- Що стосується даного проекту, в Україні є прихильники Митного Союзу, але наскільки вони сприймають саме Медведчука у якості його обличчя важко оцінити. У нього дуже високий рейтинг недовіри. Люди в бізнесі чітко розуміють переваги і недоліки Митного Союзу, тому більшість з них все ж за вступ до Європейського Союзу.

Лобізм

- Дуже часто лобізм сприймається як гра на грані корупції, спростуйте, або ж навпаки підтвердіть цю тезу.

- У Сполучених Штатах лобіст, в першу чергу, діє в рамках закону, адже політичний процес повністю відкритий, і коли конкуренти бачать, що хтось діє поза рамками прийнятих правил, то існує загроза судових позовів та справ. Клієнт не хоче співпрацювати і мати справу з лобістом, який має непевну репутацію. В Україні процес прийняття політичних рішень більш відкритий, ніж це було 10 років тому, однак особливості українського менталітету, упевненість у тому, що ніхто не буде "здавати" своїх, сприяє процвітанню корупції. Незалежно від того чи ми говоримо про Вашингтон, чи про Брюссель, у процес лобіювання залучено багато сторін і це один із чинників, що унеможливлює корупцію

- Кого б зі своїх клієнтів в Україні, Ви могли назвати ?

- Це лідери своїх галузей, найбільші інвестори в Україні і провідні українські компанії. Я думаю ви їх знаєте, адже це – VISA, SANOFI, UNILEVER, EXXON MOBIL, GOOGLE та багато інших.

- В яку суму ви оцінюєте ринок лобістських послуг в Україні, за минулий рік ??

- Не маю жодного уявлення.

- Як Ви прокоментуєте ефективність діяльності лобістських компаній, які просувають інтереси українських політиків за кордоном, у першу чергу в Брюсселі та Вашингтоні?

- Справа в обгортці: якщо у Вас поганий продукт або бренд, то більше одного разу Ви його продати не зможете. Щодо колег, які працюють у Брюсселі, Парижі чи в Лондоні, це професійні агенції, в яких є неабиякі напрацювання. Багато з відомих лобістів були у політиці або на державній службі і, таким чином, добре знають усі процеси і можуть впливати на них. Однак, є люди, які закінчили свою політичну кар'єру, вони готові працювати заради грошей і контактувати з українськими чиновниками, латино-американськими чи африканськими диктаторами – їм байдуже. Молоді професіонали, які дбають про свою професійну кар'єру, ніколи не дозволять собі такі кроки.

Політика

- Перспективи та можливі наслідки виборів у Києві?

- Незабаром усе буде відомо. Мені здається, що Київські вибори можуть відбутися, але, думаю, на ці вибори не варто покладати занадто багато сподівань. Через те, що сама система державного управління в країні монополізована.

- Чи зміцнить/посилить мерське крісло Президентські амбіції Кличка?

- Потенційно це можливо, але якщо розглядати питання з точки зору практичної політології, то ніякий мер не став Президентом в Україні. Тут головне взяти до уваги репутаційні та іміджеві втрати, які на сьогодні ще не повністю прораховані. Бути успішним мером, коли влада, як на шахівниці блокує все, буде досить важко.

- Як Ви оціните іміджеву кампанію Турчинова-Яценюка проти Кличка? Висування Кличка від ОО Батьківщина?

- Стара гра для київської політичної тусовки, яка вкотре показує, що вони – тактики, і що стратегії у них немає.

- А у Кличка сильна стратегія?

- Не знаю, сильна вона чи ні, але вона є!

- Яке кадрове підсилення, допомогло б команді УДАРУ в перегонах за посаду Президента?

-У Кличка декілька переваг – по-перше, у нього є мозковий центр, який складається з професіоналів, і між ними є повне порозуміння, вони працюють як єдина команда. По-друге, Кличко вміє тримати політичну лінію і має перспективи і, по-третє, має стабільний позитивний рейтинг. Однак потрібно підсилити регіональні штаби, щоб вони почали працювати як одна єдина структура, у західному стилі, де є авторитет лідера і є команда, яка дозволить працювати не тільки політично, а й технологічно. Особливо в рамках виборчого процесу. Радниками потрібно залучати досвідчених політиків, які пропрацювали по 20 років у цій системі, і які б могли радити, підказуючи де "граблі", і як їх можна оминути.

- Наскільки дієвим може бути залучення депутатів з інших фракцій?

- Жоден Президент не був обраний виключно в рамках своєї партії. Це ми побачимо і в таборі влади, і в таборі опозиції. Переможе той, хто зможе об'єднати парламентських та позапарламентських однодумців і, звичайно, більшість виборців.

- Ну раз вже йде мова про політичні підсилення, чому не об'єдналися свого часу з Гриценко?

- На це відповідь дає сам Гриценко, працюючи сьогодні в опозиції.

- Чи можливі інші політичні об'єднання?

- Поки що такої практики у Кличка не було, і я маю сумніви щодо того, чи буде вона у майбутньому. Він досить тверда людина, яка розуміє в чому полягають "граблі", і співвідносить усі ризики; він буде шукати нові обличчя та перспективних політиків.

- Які перспективи кампанії 2015? Кого Ви бачите у фіналі Президентських перегонів?

- Янукович, якщо випустять із в'язниці то – Тимошенко, і мабуть, Кличко.

- Чи може влада внести зміни у Закон про вибори, та провести кампанію 2015 року в один тур?

- В принципі все можливо, але я не знаю як це сприйме весь світ. І як це сприймуть самі українці. Є моменти, які не можна ігнорувати.

- Якою буде стратегія, тактика Януковича у 2015 році?

- У Президента є сильний важіль впливу – уряд. Молода, перспективна команда, професіонали, які сьогодні сидять на лаві запасних і яких можна залучити до гри. Карти у його руках. 2013 рік – це рік найважчого економічного стану, далі піде покращення, у 2015 та 2016 роках очікується повернення і збільшення інвестицій в Україну. Тому той, хто буде Президентом – буде успішним!

Бесіду вів директор Аналітичного центру "Політика" Давидюк Микола.