Гунько Олександр
Оглядач відділу "Коментарі" "Газети по-українськи". Поет, перекладач.
30.01.2013
2705
49

Українцям потрібні не Бандера чи Сталін, а Махатма Ганді

За ініціативою Міністерства освіти з програми зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів зникли згадки про керівника ОУН Степана Бандеру і лідера УПА Романа Шухевича. Натомість додали пункти про радянських воєнних та партійних начальників. Зокрема Миколу Щорса і Юрія П'ятакова.

У Партії регіонів стверджують, що в такий спосіб реалізували резолюцію Ради Європи щодо героїзації фашистів та їхніх поплічників. Водночас експерти відзначають, що рішення європейських інституцій ніколи не стосувалися заборони на імена Бандери й Шухевича в підручниках з історії.

Цікаво, що всі четверо зазначених діячів померли від рук більшовиків. Бандеру вбив агент КДБ Богдан Сташинський. Шухевич загинув у бою з енкаведистами. Щорса застрелив уповноважений революційної військової ради, підісланий Троцьким. П'ятакова розстріляли 1937 року за наказом Сталіна. Перед цим він обмовив себе, щоб урятувати дружину та сина. Реабілітований через півстоліття.

Отже, хто з них герой — це ще питання. Взагалі героїзація минулого — справа невдячна. Бо героїзм і злодійство в історії йшли пліч-о-пліч. Князь Володимир хрестив Русь не тільки водою, а й мечем. Церква оголосила його святим, хоча історики називають цього правителя братовбивцею, збоченцем, що приносив у жертву богам малих хлопців.

"Был он ненасытен в блуде, приводя к себе замужних женщин и растляя девиц", — зазначає літописець про "хрестителя".

Козаки були не тільки відважними воїнами, а й п'яницями і волоцюгами. Награбоване в походах прогулювали. Видатні полководці всіх часів і народів — це жорстокі завойовники, на совісті яких тисячі й мільйони невинних жертв. А ті, хто кидалися на амбразури, своїм життям лише прикривали чиїсь злочини. Видатний козацький отаман Сірко наказав знищити кілька тисяч визволених із неволі земляків, які забажали повернутися до Криму.

Тож варто нам усвідомити: в історії героїв нема, є лише історичні діячі. Ідеалізувати їх означає засвоювати уроки минулого поверхово, без болісного і глибокого переосмислення. Коріння теперішнього протистояння в Україні щодо героїв минулого — від нерозвиненості нації. В Іспанії стоять пам'ятники як республіканцям, так і генералу Франко. У нас же одні хочуть бачити на постаментах лише Бандеру, а інші — Сталіна. Але Україні сьогодні потрібні не герої, а мислителі. Такий собі український Махатма Ганді. У ті часи, коли розстрілювали П'ятакова, а загони УПА на смерть билися з енкаведистами, Ганді послідовно обстоював національне визволення своєї батьківщини ненасильницькими методами. Аби зупинити міжнаціональний розбрат, 1948 року вдався до голодування.

— Краще померти, ніж бути безпорадним свідком самознищення Індії, — казав соратникам.

Убивця стріляв у нього тоді, коли він із племінницями йшов до молитви.

— Моральний вплив, який Ганді справив на мислячих людей, набагато сильніший, ніж може видатися в наш час із його надлишком грубої сили, — відгукнувся на його смерть Альберт Ейнштейн. — Ми вдячні долі, що подарувала нам настільки блискучого сучасника, який показав дорогу для прийдешніх поколінь.

На жаль, в сучасній Україні поки що нема постаті такого рівня. Жоден політик чи громадський діяч до цього не дотягує. Тому й шукаємо приклади для наслідування в минулому. Але там можна знайти лише гірку правду, яка зовсім не відповідає нашим шкільним ілюзіям.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

49

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"