До сраки карі очі
Він стоїть навпроти і нам по дорозі. Красивий чоловік у розстебнутому пальті. Добре, що не впритул. Бо так я не змогла би його розглядати. А на нього хочеться дивитись, не дуже дбаючи про пристойність...
Я взагалі люблю розглядати людей, які їдуть поруч у транспорті. Для мене це найприємніша розвага в дорозі. Люблю свої думки про попутників. Вони виникають мимоволі і блискавично. В(и)гадую, що це за особа, де живе і ким працює, який має настрій, про що думає, кому везе подарунок у пакеті.
...А цей ось –красивий. Діловий костюм. Яка приємна фактура темно-синьої тканини. І краватка стильна. Смаглявий. Гладенько поголений. А очі! Які у нього були очі – карі вишні. Такі заворожують мене і в чоловіків, і в жінок. (Я хотіла такі синові, та де б їм узятись, як у мене сірі, а чоловіка собі вибрала із зеленими).
А він, здається, уже не має сумнівів, що гарний. Переконався – йому добре за сорок. І я далеко втекла від того свого віку, коли думала, що тридцять – уже старість. Його безсумнівна впевненість у собі – як дорогі парфуми, аромат яких розкривається поступово. Верхня нота – удавана байдужість до того, яке враження він справляє на оточуючих. Власне, на жінок. А нота серця – загадкова усмішка, яка видає задоволення собою, життям, кліматом, світобудовою. У нього завжди все складається, як того хоче він. І він знає, чого хоче. У нього має бути оксамитовий тембр і неквапна мова – як легка поблажливість до співрозмовника, щоб його (її) насолода тривала довше...
Аж тут красень міняє руку і береться за поручень лівою. На мізинці якої гордо красується довгий випещений ніготь!
Все. Завіса.
(Це щось із серії "Ну і взопрєла же я", але в сотні разів гірше).
Як кажуть, до сраки карі очі! Це моя улюблена приказка, але боже ж мій, якої конкретики вона набуває у цьому випадку...
Я знаю, які закиди чоловіки готують жінкам – навзаєм. І дещо можу пояснити. Наприклад, чому у нас відкриваються овальчиком ротики, коли ми фарбуємо вії... (А взагалі-то, нема чого підглядати! Бо ж таки у громадському транспорті ми очі не малюємо). Хто мені скаже, на якого біса дорослі і не дуже, пристойні і так собі чоловіки відрощують на мізинцях нігті? Має ж бути цьому якесь пояснення. Богу дякувати, серед моїх знайомих таких немає, та й узагалі питати про це у мужчини – гидко. Побоююсь відповіді...
Досвідчені пікапери знають мільйон способів – як зробити так, щоб дівчина сама тебе кинула, і до того ж швидко. Від банальної неуважності до її слів, дій, спільних дат – до геть неадекватної поведінки на зразок колупання в носі на людях, завмирання у дивних позах без пояснень або підгавкування за столом. Завдяки цим нехитрим штучкам дівчата зникають, як роса на сонці. А зі мною все просто. Навіть гавкати не доведеться. Якщо раптом я докучаю комусь із чоловіків рясною дружбою – досить буде мізинця. Байдуже, лівого чи правого.
