Ураження ямковістю

Пам'ятаєте анекдот – у тролейбусі бабуня питає довговолосого молодика:

– Дівчино, ви виходите?" – "Я не дівчина!" – з обуренням. – "Знайшла чим хизуватися!" – сплюнула спересердя баба. Оце згадую, читаючи офіційне повідомлення Мінінфраструктури про те, що славні українські дорожники  "ліквідували ямковість" на стількох-от кілометрах наших доріг... Ну це ж треба! А я думала, що про таке зізнаватись соромно – про одвічне латання вибоїн замість укладання якісного покриття, яке щороку не сходило б раніше, ніж сніг навесні. Аж така деталізація досягнень дорожників, коли сказано не "ремонт", а "ліквідація ямковості" (аби ми ненароком не сплутали ремонт із будівництвом,  чи що?) – виглядає дещо неповною. Тут годилось би порахувати кількість залатаних ямок, визначити відсоток ямковості на різних відрізках шляхів і вразити нас переможними цифрами.

Ні, ну ви тільки вслухайтесь – ям-ко-вість! Ямковий ремонт!

Втім, це ще не все. Ось вам, панове, моє улюблене речення: "Загальна площа ураження покриття доріг ямковістю..." Буває ураження електричним струмом, буває ураження картоплі гниллю, зернових – іржею, печінки – алкоголем... А тут – дороги. Уражені ямковістю! Напала, клята, й уразила. Та ще й  яку площу вигризла! Наче не одну зиму трудилась, а п'ятирічку.

Мовчу вже про "площа СКЛАДАЛА", "роботи ПО ліквідації", неузгодженість відмінкових закінчень. Що все це проти "ураження доріг ямковістю"! Тьху – та й годі.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

7

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"
Ольга Айвазовська Голова громадянської мережі "Опора"