Хробачки на склі: поліцаї "шевелят" лапками
Кожне затримання громадянина з порушенням процесуального кодексу і навідуваними звинуваченнями викликає в нього особливі позитивні емоції, як гнів та помста українофобам. Це приємно радує, адже ці почуття притаманні нам за українською природою. Хробачки режиму Януковчича нападають з-за спини і переважаючою кількістю, для них – бажано у повному екіпіруванні: кийки, щити, космомаски, газові балони...
Вчорашнє затримання націоналіста, динамівського уболівальника, у багатьох викликало зацікавлення: бо ж досі не було відомо як буде розвиватися справа із уроком патріотизму у спільному виконанні динамівців та карпатівців на нещодавньому матчі для Януковича та кацапчика Соломатова. Перший отримав удар по іміджу, другий – по печінці. Що ж, наглість українофобів – ознака хронічної, але виліковної хвороби. Українцям треба бути лікарями!
Хлопця затримали о 7 зранку і тримали без повідомлення рідних та надання адвоката. Близько 6 вечора нарешті він отримав захист від свободівського адвоката Олега Бондарчука. Близько 23 його відпустили.
Поліція діяла звичним для неї чином: затримувала без надання документів, допитувала без адвоката, замовчували затримання.
На 19-у до відділку підтягнулися вболівальники "Динамо", київська "Свобода", Артбратство та члени Комітету захисту політв'язнів. Це всі ті, хто солідарний із затриманими з політичних міркувань хробачками Януковича.
Саме організованої солідарності бояться поліція та інші хорошковські. Бо ж вона рано чи пізно вибиває ґрунт легітимності і призводить до штурму.
Причина затримання динамівця та ж сама, що і свободівців, члнів "Тризубу", "Патріота України", учасників акції опозиції до Дня Незалежості, учасників Податкового майдану. Це – принципова світоглядна та активна діяльна позиція націоналізму щодо майбутнього олігархічного режиму в Україні. Елементи системи можливо і багаті, але не впевненні у дні завтрашньому.
За кагебешною традицією робота проти націоналізму ведеться за допомого провокаторів. Власне на тому щасливому матчі між футбольними клубами "Динамо" та "Карпати" завданням провокатора Соломатова було зчинити бучу. Образити вболівальників він вирішив зірвавши банер із портретом Шухевича, який привезли львів'яни. Кияни були змушені провести лікувальний сеанс і урок патріотизму.
Загальним рушієм "справи уболівальників" стало відоме вже на всю країну "спасі ба жителям Донбасса за Прєзідєнта …" з Гондураса. За чутками, донецькі телефонували Сіркісу і вимагали розібратися. Останній публічно після цього заявляв, що на трибунах не повинно бути політики, Бандери і Шухевича. Поліцаї хочуть повернутися на стадіони.
Ці обставини, що чітко лягають як складова до більш загальної картини руїни – бідності, корупції та українофобії, змушують олігархів посилювати поліцейську державу.
Психічнохворі поліцаї тут якраз у нагоді – тортури, шантаж, масові побиття мирних зібрань їх улюблена справа.
Однак чому будь-хто з поліції думає, що, роблячи брудну справу на користь багатіїв при владі, вони самі у безпеці? Що захищаючи капіталістів, вони на краю прірви народного гніву? Що репресії націоналістів можуть обернутися для них помстою? Все-таки хробачки під збільшувальним склом виглядають смішними, беззахисними. А при світлі сонця ці діти паскудства отримують останні у житті опіки.
Чи ж скло – не революція?
