Що спільного між Дмитром Табачником та попом Гапоном
Міністр освіти Дмитро Табачник виконує особливу функцію не тільки в уряді Миколи Азарова, але й в усій системі влади, узурпованій президентом Віктором Януковичем та його олігархічним оточенням.
Напередодні міністр заявив про зменшення кількості годин в школах для вивчення української мови та виведення з загальноосвітньої програми предмету "Історія України". Це співпало з намірами Верховної Ради розглянути запропонований міністерством освіти новий Закон про вищу освіту, незадоволення яким ось уже півроку висловлює студентська та викладацька громадськість країни.
Вчора біля стін Верховної Ради зібрались сотні студентів, аби висловити своє обурення діями чиновника-українофоба. А що ж Дмитро Володимирович? А як завжди – в кущі! Тільки-но запахло смаженим, як він тут же заявив, що розглядатися закон поки-що не буде, а зменшувати кількість годин української мови та виключати з програми вивчення "Історії України" ніхто не збирається.
То ж яку роль грає міністр Табачник? Чули про попа Гапона? Сто років тому він вивів на вулиці тисячі вірян буцімто мирною ходою протестувати проти утисків царського режиму, в результаті жандарми розстріляли сотні невинних людей, а сам Гапон покинув паству напризволяще. Таваріщ Табачник діє ще більш єзуїтськими методами. Він налаштовує проти себе студентську молодь та інші верстви демократичної громадськості, в столиці та інших містах проходять "антитабачні" акції, а в той час за мурами Банкової та Грушевського приймаються антиукраїнські закони, ведуться переговори про здачу національних інтересів. Свідченням цього є внесення в парламент закону про приватизацію української газотранспортної системи, що насправді означає передачу її "Газпрому" в обмін на мінімальну знижку ціни на газ, прийняття недолугого чи, навіть, злочинного КПК, прихована прихватизація "Укрзалізниці" тощо.
Парламентська ж опозиція замість того, аби протистояти антидержавницьким діям більшості, знову повелась на провокацію і в черговий раз внесла постанову про звільнення з посади одіозного міністра. Та хто ж його зніме, якщо він надійний громовідвід для влади?
Олександр Великодний, голова Київської крайової організації Української партії
