Стюарт – це людина, яка опікується українськими журналістами під час виїзних матчів київського "Динамо". Він – родом з Манчестера і уболіває за тамтешній "Юнайтед". Тому він абсолютно щиро бажає проходу ДК у матчі з "Манчестер Сіті", хоча до команди шейха Мансура ставиться спокійно. Можливо, навіть трохи зверхньо. І це зрозуміло – де "Юнайтед", а де "Сіті". Стюарт трохи починає нервувати, ну зовсім трохи, тільки коли я кажу "Ліверпуль" - це дійсно опонент, який частіше вигравав Кубок чемпіонів, стільки ж – чемпіонат Англії, а майже два тижні тому переміг "МЮ" на "Енфілді" у очному поєдинку.
Але я облишаю футбольну тему, консультуючись у Стюарта, де можу придбати місцеві сувеніри. Він пояснює, що для цього тут відведена спеціальна зона для туристів, а по місту ви на них не наштовхнетесь. Манчестер – промисловий, бізнес-центр, підкреслює Стюарт, тому не розраховуй, мовляв, що тобі на кожному кроці потраплятимуться на очі тарілочки та магнітики.
Це таки правда: не те, що я не повірив Стюарту, але кілька разів у центрі Манчестера зупиняв перехожих і як мантру повторював слово "сувеніри". Усі тільки робили великі очі і не розуміли, чого ти від них хочеш.
Тут з іншим немає проблем – випити пива під час футбольного матчу. Пінта (0, 7 л) коштує 3,6 фунтів (1 фунт – 13 гривень), а біля нашого готеля безліч спорт-барів, які закликають тебе на перегляд матчу Ліги чемпіонів. Шкода тільки, що вивіска - "Челсі" - Копенгаген" мене абсолютно не торкає, все було вирішене ще у данській столиці, але Стюарт нагадує, що ти в Англії і тут мало кого цікавить "Реал" - "Ліон", якщо паралельно грає лондонська команда.
Матч на "Стемфорд Брідж" виявляється не таким уже нудним, як я очікував, а остаточно настрій піднімає візит на легендарний "Олд Траффорд". Ми його бачили тільки зовні, але цього достатньо, щоб відчути подих історії. Особливо, коли під'їжджаєш до арени по алеї Матта Басбі, а от і сам він стоїть на вході, увіковічений у пам'ятнику, звичайно. Навпроти – тріо легендарних гравців "МЮ" - Бест, Лоу, Чарльтон, теж постамент.
Святий Патрік – один з покровителів Манчестера. Він вигнав змій з цього міста, і 17 березня можна очікувати нашестя на місто цих шалених ірландців, які почнуть з'ясовувати, скільки пива вони можуть випити за один день. Нічого подібного – ірландці є і пиво також, місцевий "Гіннес" навіть продав свого напою на 700 мільйонів фунтів за 2010 рік, але вселенського масштабу не відчувається – кажуть, що ірландський парад відбувся у Манчестері трохи раніше, 13 березня.
Дратують постійні хмари над небом, але дощу немає, а коли проходиш одним з провулків біля площі Альберта, бачиш залізну паральсоку, яка з'єднує дахи двох будинків. Поруч могили усіх манчестерських мерів. Виявляється, біля стадіону "Манчестер Сіті" у 19-му столітті також був цвинтар. Якось там неглибоко закопали покійних, а дощ вперіщив на три дні. Домовини вспливли і довелося перезахоронювати – ще те видовище.
Тут, у Манчестері – найстаріше залізниця Англії, перший потяг рушив 1840 року. Тут до 1961 року було найвище приміщення Європи – 25 поверхів, а місцева тюрма називається "Дивні шляхи". Тут "Динамо" виключно програє, але ж приємно усвідомлювати, що вчорашня поразка на "Міському стадіоні" зовсім не тотожна провалу команди на "Олд Траффорді" у листопаді 2007-го.
