Невгамовна Мама Чолі

Десять років тому одна громадська організація проводила виїзд до вуличних повій. Тим видавали презервативи та корисну літературу. Напросилася у своєрідний рейд, бо ніколи у житті не бачила живих проституток. Лише у фільмах.

Поки під'їжджали до окружної у бік селища Стрижавка, уявляла побачити симпатичних панянок у високих чобітках, коротких спідничках з яскравим макіяжем. Яке ж моє було здивування, коли до машини підійшли дві молоді дівчини 16 та 18 років. Як виявилося - рідні сестри. Від грудневого холоду 2001 року їх ховали старомодні куртки, голови прикривали вицвілі ангорові шарфи.

На дорогу дівчата вийшли після смерті матері. Жалілися, що батько їх б'є, грошей не дає. Мусять хоч якось на хліб заробляти.

- Ну не за п'ять гривень на базарі мерзнути, цілий день! - зауважили авторитетно.

З іншого кінця виїзду з Вінниці, нашу групу зустріли декілька жінок. Найбільше кинулася в око тітонька бальзаківського віку у кремовому пальто та потертій норковій шапці. Пізніше дізналася, що вона колишня вчителька російської мови.

- Колись був у мене грузин. Я його дуже покохала. Він звозив мене у Москву. Купив годинник та спортивний костюм, - пригадувала про кохання всього свого життя.

Нещодавно чекала машину біля "прибитого" повіями місця. Мала їхати з одним чиновником до райцентру Літин. Приїхала на чверть години раніше, ніж домовлялися. Як раптом, поруч зупинився старенький "Мерс" білого кольору. Водій засигналив, не повертаючи голову недбало махнув рукою, типу... "Йди... сюди..."

- Іван Васильович? - спитала у незнайомця, бо як виглядить чиновник, чи на якій автівці має приїхати, не знала.

- Який Іван Васильович! Ти працюєш, чи просто так тут тусуєшся, - нервувався чоловік. Отримавши мою негативну відповідь, поїхав. За кілька хвилин зупинився сріблястий "Volkswagen ". Статний дядько також поцікавився, що тут роблю, скільки коштую. Не витримала, послала його вже матом.

Чиновник з Літина так і не з'являвся. Я нервувала, бо мені сигналили всі проїжджаючі транзитні вантажівки. Стояти там було морально важко. Ще й телефон розрядився Вирішила не їхати до Літина, повернулася в офіс.

Знайома працює в одному з кафе навпроти "п'ятачка ". Півроку тому прийшла до неї в гості подивитися на нинішній контингент секс працівниць. Виявилося, вчителька у потертій шапці й досі підпрацьовуює, бере найдешевше, до 50 грн. Вона навчає молоденьких азам "мови кохання". Її повії називають Мама Чолі. Все інше без змін, лише повії коштують у тридцять разів дорожче. Тоді простили за статевий акт п'ять гривень. Стільки ж платили за відпрацьований день реалізатора на базарі.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

14

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"