Четвер, 14 серпня 2008 17:57

"У грузинів дуже міцний офіцерський корпус"

Про військову складову російсько-грузинського конфлікту розповідає експерт Центру політичного аналізу "Стратагема" Дмитро Тимчук, 36 років.

Розкажіть, що ж це була за війна?

— Позиційного фронту не було ніде, навіть у Цхінвалі чи навколо нього. Тобто грузини не рили окопів. Бойові зіткнення мали розрізнений характер. За два дні президент Грузії Саакашвілі віддав наказ припинити вогонь.

Повномасштабної війни не було не тому, що грузинська армія розбіглася перед росіянами, а тому, що був наказ не воювати. Виправдати це рішення дуже легко. Все-таки військові потуги Росії та Грузії не зрівняти. У випадку серйозної війни все раніше чи пізніше закінчилося би знищенням грузинської армії та окупацією всієї країни.

Які військові сили були задіяні в конфлікті?

— Грузинська сухопутна армія налічує понад 20 тисяч вояків. Американці стверджують, що зараз у Грузії майже 15 тисяч російських солдатів. У випадку продовження війни росіяни могли швидко збільшити чисельність свого війська. 58-ма армія, частини якої ввійшли до Грузії, — найбільша і найсильніша у збройних силах Росії.

Безалаберність радянських генералів перейшла у спадок до російських

У грузинів перед конфліктом було 200 танків. Росіяни задіяли приблизно стільки ж. Але всього у 58-й армії їх понад 600. Сили авіації нічого й порівнювати.

Які втрати сторін?

— Грузини кажуть, що втратили 175 своїх солдатів і знищили близько 400 російських. Думаю, це правда. Точні цифри ми навряд чи коли знатимемо. Викликає довіру і твердження про десяток збитих російських літаків. Грузинська протиповітряна оборона показала свою ефективність. Дивно, що російське командування, перед тим як посилати свої літаки в небо Грузії, не потурбувалося знешкодити грузинську протиповітряну оборону (ПВО). Груба помилка! Де ж була російська радіолокація!? Мабуть, безалаберність радянських генералів перейшла у спадок до російських. Що це саме так, свідчить історія зі збитим російським літаком Ту-22МР. Це висотний бомбардувальник. На його озброєнні мали б бути ракети. Ними він міг стріляти, не заходячи в зону обстрілу ПВО. Отже, у росіян не було ракет для цього літака, а  звичайні бомби. Щоб їх скинути, довелося підставлятися під постріл ракетного комплексу С-200.

А що сталося в Кодорській ущелині? Який там характер мали військові дії?

— У цій частині Абхазії, контрольованій Грузією, перебував лише її поліцейський спецназ, щось схоже на наш "Беркут". Абхази, а по суті — російська армія, витіснила грузинську поліцію з ущелини. Серйозних боїв там не було і бути не могло, оскільки поліцейські не мали мінометів чи гармат, не кажучи вже про броньовану техніку.

Навіщо росіяни бомбардують грузинську територію поза межами Південної Осетії?

— Насамперед — щоб продемонструвати силу і морально залякати грузинське населення. По-друге: знищити чи принаймні пошкодити військову інфраструктуру — розбити військові бази, навчальні центри, солдатські казарми. З цією ж метою топили прикордонні катери в порту Поті. Грузинам доведеться все це відновлювати, вкладати великі гроші. Тобто Росія намагається максимально послабити її, як економічно , так і військово.

Перед конфліктом часто писали про високий моральний дух і професійний рівень грузинської армії. Це були виправдані оцінки?

— Думаю, так. Грузинська армія не розбіглася, вона збережена, боєздатна і підкоряється військовій дисципліні. В ній дуже міцний офіцерський корпус.


Хроніка війни


15 червня — 7 серпня 2008 року. Грузія та Південна Осетія обмінюються артобстрілами. Загинуло кілька десятків мирних жителів з обох сторін.

7 серпня, 21.00. Президент Грузії Михаїл Саакашвілі звертається по телебаченню до осетинів і оголошує про одностороннє припинення вогню.

7 серпня, 23.10. Осетини обстрілюють грузинське селище Томарашені.

8 серпня, 02.08. Грузія оголошує війну.

8 серпня, 16.14. Колона російської бронетехніки та 5 тис. солдатів входять до Цхінвалі, столиці Південної Осетії.

9 серпня, 11.00. Російські літаки бомбардують грузинське місто Горі. 150 загиблих, понад тисячу поранених. Через кілька годин грузинські війська під тиском росіян залишають Цхінвалі.

10 серпня. Президент Південної Осетії Едуард Кокойти заявляє, що Росія взяла під контроль усю територію автономії. До грузинської акваторії увійшов російський крейсер "Москва", який постійно базується у Севастополі.

11 серпня, 14.00. Президент Грузії підписує прохання про перемир"я з Росією. Російська авіація знову бомбардує Горі.

12 серпня, 13.00. Президент Росії Дмитро Медведєв оголошує про закінчення бойових дій у Південній Осетії. Грузія виходить із СНД.

12 серпня, 16.00. Тривають бомбардування грузинських населених пунктів. У Тбілісі на антивоєнному мітингу виступають Михаїл Саакашвілі, лідери України, Польщі та прибалтійських республік.

13 серпня. 14.00. Колона російських танків рухається до Тбілісі.

14 серпня. Росія оголошує про початок виводу своїх військ із Грузії. Російські військові залишаються біля міст Горі та Сенакі.

Зараз ви читаєте новину «"У грузинів дуже міцний офіцерський корпус"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода