Сьогодні прем"єр-міністра Ізраїлю Аріеля Шарона, 78 років, визнають постійно недієздатним. Починаючи з 4 січня, коли у Шарона стався інсульт, він перебуває у комі. Тоді уряд визнав його тимчасово недієздатним. Проте закон дозволяє прем"єрові залишатись у такому стані лише 100 днів. Тепер на посту прем"єра його замінить Ехуд Ольмерт. Партія "Кадіма", яку вони очолюють разом із Шароном, перемогла на виборах 28 березня. До цього Ольмерт виконував обов"язки прем"єра через важку недугу свого однопартійця.
Аріель Шарон — найбільший землевласник в Ізраїлі. Його ферма в пустелі Неґев, що на півдні країни, займає понад 600 га. На ній він вирощував корів і овець. Шарон, який у різних званнях брав участь у всіх ізраїльських війнах, починаючи з 1948 року, і який за свою жорстокість і цілеспрямованість у боротьбі проти палестинців отримав прізвисько "бульдозер", неодноразово розповідав, що хотів би все життя провести на фермі з вівцями, замість того, щоб воювати і займатися політикою.
Якось у листопаді 2001 року він запросив до себе на ферму журналістів. Шарон тоді вже вісім місяців був главою уряду, а його країна почала чи не найбільше протистояння з палестинцями.
Прем"єр трохи поговорив про безкінечну війну між Ізраелем та Палестиною і раптом запропонував журналістам подивитися на свою худобу. Спочатку він завіз гостей до корів, де повідомив, що коричневі не дають стільки молока, як чорно-білі. Потім повів до овець, а після того — на плантацію цитрусових. Коли один із журналістів перебив Шаронові розповіді про дерева й запитав про його затятого ворога, лідера палестинців Ясіра Арафата, той здивовано подивився на нього і відповів:
— Ось що я вам скажу — ми тут говоримо про цитрусові дерева і худобу. Як у такий момент ви можете думати про Арафата?
Аби без проблем розводити худобу, країні потрібні були мир і безпека. За них, казав Шарон, він і боровся все життя. Спочатку як солдат, потім як політик. Заради перемоги він міг використовувати і не зовсім законні методи. Досягнення мети було для нього найважливішим. Але миру все ще нема, і борець за мир вже не зможе розводити овець.
Шарон був двічі одружений. І двічі залишався вдівцем. 1953 року його першою дружиною стала 22-річна румунка Марґаліт, яка працювала медсестрою в психіатричній лікарні. Вони прожили разом дев"ять років. Ґалі, як її називав Шарон, народила сина Ґура. 1963-го вона загинула в автокатастрофі. А через чотири роки, граючись із другом старовинним пістолетом, був смертельно поранений 11-річний Ґур. Він помер у батька на руках по дорозі у лікарню.
Через рік після смерті Марґаліт Шарон одружився на її сестрі Лілі, дизайнерові інтер"єрів. Шаронові вона народила двох синів: Омрі й Гілада. Перший зараз сидить за ґратами за незаконне фінансування передвиборної кампанії батькової партії "Лікуд". Другому висувалися такі ж обвинувачення, але від в"язниці його врятувала депутатська недоторканність.
Лілі померла у 2000-му від раку легенів.
До того, як 2001 року Шарон став прем"єр-міністром, він був міністром сільського господарства, оборони, торгівлі, будівництва й архітектури, національної інфраструктури і закордонних справ. До початку державницької діяльності 28 років провів зі зброєю в руках.
Воювати він почав із 14 років. Батьки Аріеля Самуїл і Вєра Шейнермани — емігранти з Росії. Вони оселилися в селищі Кфар Малал за 25 кілометрів від Тель-Авіва. Малий Аріель разом із батьком пас худобу, а потім приєднався до молодіжного повстанського руху.
На території ферми Шарона знаходиться могила його другої дружини Лілі. Біля неї приготоване місце і для Шарона.
2 
1
Коментарі