"Росія демонструє, що терени колишнього СРСР — це її "внутрішній двір"

Про наслідки грузино-російського конфлікту для України розповідає експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач, 38 років.

— Те, що відбулося й відбувається сьогодні між Росією та Грузією, матиме незворотні наслідки для всієї системи міжнародних відносин. Можливо, вони будуть такими ж глобальними, як після терактів у США 11 вересня 2001 року.

Росія зараз демонструє, що терени колишнього СРСР — це її "внутрішній двір", це неформальна зона її "інтересів". Що робить тут Росія, нікому не має бути діла: ні США, ні НАТО, ні Європейському Союзу. Тож наступним прикладом такої "уваги" Росії може бути Україна.

Ми є свідками відновлення атмосфери та принципів холодної війни, коли великі держави не зважають на суверенітет малих країн.

Чи вплинуть нинішні події на прагнення України приєднатися до Плану дій із набуття членства в НАТО в грудні цього року?

— Питання приєднання чи неприєднання України до ПДЧ у грудні чи на ювілейному саміті НАТО в Берліні у квітні наступного року — це вже дрібні деталі на глобальному тлі. Саме НАТО опиняється перед викликом. Чи збережеться Альянс у нинішньому вигляді? Чи, може, потрібна нова система колективної безпеки?

У ситуації, що склалася, Україні слід узгоджувати свої дії з НАТО і ЄС, щоб не опинитися наодинці з Росією. Звісно, треба бути обережними. Але ми маємо усвідомлювати: якщо Кремль не буде покараний за інтервенцію проти Грузії, над Україною постійно висітиме загроза зовнішнього втручання Росії. Можливо, не в таких формах, але від цього не легше.

Чи може Україна, посилаючись на зростаючу загрозу з боку Росії, вимагати якомога швидшого приєднання до ПДЧ чи навіть вступу до НАТО?

— Якщо Україна поставить питання гостро, то, найімовірніше, отримає від НАТО відповідь: нам треба подумати. Однак, на мою думку, приєднання України до НАТО чи іншої системи безпеки, яка, можливо, буде створена на базі НАТО, в історичній перспективі неминуче.

Силові структури й уряд Південної Осетії очолюють росіяни

Деякі російські засоби масової інформації, зокрема "Новая газета", зазначають: провідні силові структури невизнаної республіки Південна Осетія очолюють громадяни Росії, які раніше перебували на службі в силових відомствах РФ.
Наприклад, начальник Комітету державної безпеки Південної Осетії Анатолій Баранов свого часу очолював Федеральну службу безпеки Мордовії (автономна республіка Російської Федерації), міністр внутрішніх справ Михайло Міндзаєв раніше керував апаратом МВС Північної Осетії (автономія у складі РФ), міністр оборони Василь Лунєв був військовим комісаром російського міста Перм, а секретар Ради безпеки Анатолій Баранкевич — колишній заступник військового комісара Ставропольського краю. Прем"єр-міністр уряду Південної Осетії Юрій Морозов — також громадянин Росії і теж раніше працював у РФ.

×