В англійському місті Брайтон на 113-му році помер найстаріший у світі чоловік Генрі Аллінгхем. Він також був найстаршим із трьох живих ветеранів Першої світової війни.
Генрі народився у Лондоні 1896-го. Його батько помер від туберкульозу, коли хлопець був малим. Дитину виховувала мати й бабуся. Після школи пішов працювати — виготовляв хірургічні інструменти.
1914 року розпочалася Перша світова війна. Аллінгхем вирішив іти на фронт. Хвора мати вмовила його лишитися вдома. Однак за кілька місяців померла, Генрі пішов в армію. Служив авіамеханіком. 1916-го взяв участь у найбільшій морській битві Першої світової при Ютланді. Тоді у водах Північного моря загинули понад 8 тис. німецьких і британських солдатів.
1918-го Генрі побрався із 22-річною Дороті Катер. Подружжя виховувало двох доньок. Згодом ті іммігрували до США. Аллінгхем також служив під час Другої світової війни — розміновував німецькі снаряди.
1970 року померла Дороті. У них із чоловіком лишилося п"ять онуків, 12 правнуків, 14 праправнуків та прапраправнук.
Ветеран відмовлявся згадувати про війну навіть у родинному колі. Свій принцип порушив 2005-го, коли його запросили на відкриття одного з меморіалів Першої світової. Згодом написав автобіографічну книгу.
2006-го Аллінгхем втратив зір. Вирішив переїхати до спеціалізованого закладу для ветеранів.
Із Генрі зустрічалися королева Великої Британії Єлизавета ІІ, принц Чарльз, прем"єр-міністри Тоні Блер і Ґордон Браун. Принц Чарльз навіть написав вступ до автобіографії ветерана, де називав його життя "прикладом самопожертви".
Про своє довголіття Генрі Аллінгхем часто жартував:
— Секрет у сигаретах, віскі й гарячих жінках. Однак є одна умова: необхідно знати міру.
Титул найстарішої людини перейшов до 112-річного американця Волтера Бройнінґа. Колишній залізничник мешкає в будинку для людей похилого віку в штаті Монтана. Самостійно ходить, одягається та їсть. Каже: секрет довголіття в активному способі життя.
1 
1
Коментарі