Тридцять років тому мій батько зробив неблагонадійний учинок — охрестив свою крихітку-дочку. На партійних зборах, замість того щоб вислухувати прочуханку товаришів-комуністів, він кинув партквиток на стіл і вийшов. Ні до того, ні опісля в нашій великій родині не було жодного партійця. І навіть думка така до голови не приходила.
А днями несподівано прийшла. Адже факти з розмаху били по сімейних традиціях. Дивлячись телевізор, я довідався, що в путінській партії "Єдина Росія" вже мільйон членів і шістдесят губернаторів на додачу. А ще до цієї партії вступив режисер "Дев"ятої роти" Федір Бондарчук. Іншій партії — Союзові правих сил — присягнув амністований Магомед Хамбієв, торік — права рука Масхадова.
Може, час такий, що без партії не можна, подумав я. Але від поспішних кроків стримався. А згодом зрозумів, що нагадує цей партійний заклик. Спонсорство! Взаємовигідне. Як у спорті, тільки без контрактів.
Час такий, що без партії
не можна
Спортсмени першими й зорієнтувалися. Гімнастки Аліна Кабаєва і Світлана Хоркіна давно крутять роман із "партією влади". Й от чую: Кабаєва стає куратором програми "Газпром — дітям Росії". Бюджет акції — кілька сот мільйонів рублів. Георгія Ярцева партійність якось (хай і ненадовго) винесла навіть на посаду головного тренера збірної Росії з футболу. Союз правих сил із прізвищем Магомеда Хамбієва на майці вбіг із 10% до нового парламенту Чечні.
І з Бондарчуком усе прозоро. "На наступний фільм точно одержить гроші з держбюджету" — чи не перший коментар, що я почув після вручення йому партквитка. Сам Федір пообіцяв, що як режисер буде виховувати в молоді почуття обов"язку та патріотизму (без партквитка не виходило?). А наступним фільмом стане екранізація "Населеного острова" братів Стругацьких.
Я добре пам"ятаю цей роман: повний світлих ідеалів і енергії космічний рейнджер намагається врятувати загрузлу в гріхах цивілізацію. Упевнений: режисерові вистачить таланту і партійності, щоб провести правильні паралелі й створити потрібні глядацькі асоціації.
3 
1
Коментарі