14 жовтня в Європейському суді з прав людини у французькому Страс­бурзі заслухали позов проти Росії матерів загиблих дітей у школі Беслана. Вони вважають, влада приховує подробиці трагедії та знищила докази. Адвокати переконані, суд буде на боці матерів.

1 вересня 2004 року бесланську школу №1 в автономній республіці Північна Осетія захопили чеченські терористи. Вимагали визнання незалежності Чечні та виведення російських військ із республіки. Заручниками стали 1128 людей. У спортзалі без їжі та води провели три дні. Під час атаки навчального закладу російськими військовими загинули 334 людини, зокрема 186 дітей. Трагедію розглядав місцевий суд у Беслані та спеціальна комісія Державної думи. Справа досі відкрита. Невідомо, скільки терористів брали участь у захопленні. Російська влада каже, що всі, крім одного, загинули під час штурму. Та серед мертвих були люди, які зникли під час чеченських зачисток до трагедії в Беслані. Усі чорні від тривалого перебування в морзі, зі слідами тортур.

— Ми повинні були звернутися до Європейського суду з прав людини, щоб на весь світ заявити: в розслідуванні залишилися питання, — каже Сусанна Дудаєва з організації "Матері Беслана". Її син Зураб загинув під час штурму спортзалу. — Використання важкої зброї, непрофесійні та неузгоджені дії штабу. Ці питання не дають нам спокійно жити.

Юристи сформулювали декілька претензій до російської влади. Звинувачують у нездатності місцевих правоохоронних органів швидко та адекватно реагувати на сигнали про теракт, відсутності контролю та координації в діях МВС, ФСБ та армії та в невідповідності застосування сили. Також звинувачують в умисному знищенні доказів з метою позбавити відповідальності представників влади.

— Найголовніше, що прозвучало в залі суду — те, що влада в першу чергу намагалася знищити терористів, а потім рятувати заручників, — каже адвокат Сергій Князькін.

Європейський суд надав справі статусу важливої. На суді від Росії був присутній заступник міністра юстиції Георгій Матюшкін. Прокоментувати справу відмовився. У виступі наводив приклади дій Великої Британії та Ізраїлю. Ті вдавалися до жорстких дій для боротьби з тероризмом, під час яких гинули заручники.

— Якщо суд прийме сторону заявників, розраховуватиме на нове розслідування, що привело б до встановлення та покарання винних чиновників, які допустили як застосування невибіркової зброї, так і приховування документів, — коментує адвокат матерів Кирило Коротєєв.

Пакет скарг та документів справи завважки 43 кг. Розглядатимуть їх декілька місяців. Перевірятимуть, чи знали правоохоронці заздалегідь, що в школі буде теракт, чи зробили все можливе для захисту заручників, чи намагалися вести переговори та чи було необхідним застосування смертельної зброї 3 вересня.

Економічний збиток від теракту перевищив $840 тис. Відповідальність за нього взяв чеченський повстанець Шаміль Басаєв.

Європейський суд із прав людини — найбільша юридична установа для вирішення суперечок між конкретними людьми та державами.

×