Колишній десантник 79-річний Вернер Фройнд понад 40 років живе серед зграї вовків у своїй садибі в місті Мерціг, що на південному заході Німеччини. Тварини лижуть йому обличчя, обіймають лапами за шию, обнюхують. Дехто з городян переконаний, що чоловік несповна розуму.
Усі вовки живуть у заповіднику "Парк вовків Вернера Фройнда" площею у 10 га, який він створив. 29 вовків формують шість зграй. Вхід у заповідник безкоштовний.
Фройнд приручає вовків з 1972-го. Каже, відтоді подружився з понад 70 тваринами. Кожному вовкові дає кличку.
— Звісно, вони не відгукуються, якщо покликати. Це ж не собаки. Даю всім клички, бо для мене вони — особистості, — пояснює.
Щоб бути своїм у зграї, Вернер їсть і спить разом із тваринами. Коли ті виють, виє з ними чи ходить на чотирьох.
— Так, я вовк. Але коли з людьми, знову стаю людиною, — каже Вернер, курячи сигару.
У зграї є сувора ієрархія. Головний — альфа-вовк.
— Коли ступаю на вовчу територію, підходжу одразу до вожака. До інших не йду. Вовки можуть сприйняти такий крок як напад. Я не хочу руйнувати їхньої ієрархії. Те, що вони роблять — їхня справа, в яку намагаюся не втручатися. Хоча, коли якийсь серйозний конфлікт, то намагаюся розборонити, — розповідає Фройнд.
Каже, найважчий період у вовків від грудня по березень, коли триває сезон розмноження. Тоді тварини стають агресивні, борються за самиць.
Вернер Фройнд виріс у родині лісників і пастухів. Батьки тримали свиней і кіз, було кілька котів і собак. Дружив з ними змалку, 6-річним залазив у собачу будку і спав. У юності був пастухом, садівником. Згодом пішов у армію. Коли повернувся, переконав мера Мерціга створити притулок для вовків.
Фройнд у шлюбі. Дружина Еріка працює на заводі кераміки. Живуть на її зарплатню та на дохід від продажу книжок Вернера про вовків.
3 
1
Коментарі
7