
Суботнього ранку на вулицях столиці Пакистану Ісламабада загавкали й тривожно завили собаки. Коти відмовлялися їсти, птахи збиралися великими зграями. Уночі з міста пішли всі дикі кабани, які в жовтні зазвичай блукають вулицями в пошуках їжі.
Наступного дня Пакистан здригнувся від потужних підземних поштовхів. У цей час 17-річний Узаїр Кереші, мешканець міста Балакот, сидів на уроці хімії. Раптом школа похитнулася.
— Коли ми відчули поштовх, то одразу кинулися до дверей, щоби врятуватися. Але на нас впала стеля, — зі сльозами пригадує хлопець. — Тієї миті я подумав, що помер.
Хлопець знепритомнів, а коли прийшов до тями, побачив навколо нерухомі тіла однокласників. Руки Узаїра були в ранах, але, попри біль, він продирався крізь руїни. Нарешті виліз зі школи через діру в стіні.
Напередодні землетрусу з Ісламабада пішли всі дикі кабани
Вибравшись з-під завалу, хлопець прожогом кинувся додому рятувати сім'ю. Він заціпенів, коли побачив, що від його будинку лишилася купа каміння. Усі родичі загинули.
— Якісь люди допомогли мені витягти тіла моїх мами та бабусі, але тато все ще там, — говорить Узаїр. — Краще б я помер замість нього...
Епіцентром землетрусу стала провінція Кашмір, там постраждало найбільше людей — близько 20 тис. Усього загинуло 40 тис. Проте кількість жертв може збільшитись, адже рятувальні роботи тільки починаються.
"Містом смерті" стали називати Музафарабад, центр провінції Кашмір. Він умить перетворився на руїни. Допомога надходить дуже повільно, бо всі дороги пошкоджені. Уцілілі люди своїми силами розкопують і хоронять рідних.
Мансур Ахмед Мір, 35 років, із села Джабла, 18 годин розгрібав руками рештки свого будинку. Під завалами лишилися його молода дружина та син. Малюк народився за кілька годин до початку землетрусу.
Мансурові пощастило: коли він витяг дружину з сином, вони були живі. Чоловік дав дитині ім'я Зальзала, що означає "землетрус".
— Мій син приніс із собою стихію, тому я так його нарік.
Коментарі