Грузія і Росія погодилися з планом Саркозі

Президент Франції Ніколя Саркозі запропонував план урегулювання грузино-російського конфлікту. Він ґрунтується на шести принципах:

— відмова від застосування сили;

— остаточне припинення воєнних дій;

— вільний доступ до гуманітарної допомоги;

— повернення збройних сил Грузії до місць постійної дислокації;

— виведення збройних сил РФ на лінію, що передувала початку бойових дій;

— початок міжнародного обговорення питань забезпечення стабільності й безпеки в Південній Осетії та Абхазії.

Із планом погодилися керівники Росії, Грузії, Південної Осетії й Абхазії. Тепер документ має стати основою для резолюції Ради Безпеки ООН.

Науковий директор Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії Олексій Гарань, 48 років, зауважує, що план достатньо компромісний для усіх учасників конфлікту.

— Він спрямований насамперед на припинення кровопролиття, — каже експерт. — Те, що питання статусу невизнаних республік винесено за дужки, відбиває позицію Грузії та міжнародної спільноти.

Олексій Гарань зазначає, що є спірний момент — повернення військ на попередні позиції. Адже до початку конфлікту Тбілісі контролював частину території Південної Осетії. Тож тепер усе залежатиме від того, як сторони тлумачитимуть цей пункт.

Грузія навряд чи поверне контроль над Кодорською ущелиною.

Гарань звертає увагу, що дії Росії вийшли за рамки її миротворчої місії. Під час операції з "примусу до миру" Кремль довів кількість військ у Грузії до 15 тис. чоловік, хоча має мандат СНД на 3 тис. миротворців у цьому регіоні. До того ж за законодавством РФ, використання збройних сил за межами країни вимагає схвалення Ради Федерації — вищої палати російського парламенту. Його поки що немає. Як немає і схвалення міжнародною спільнотою миротворчого статусу російських військ на території Південної Осетії та Абхазії.

— Москва скористалася ситуацією, щоб показати військову силу й можливості свого впливу в Кавказькому регіоні, — зазачає Олексій Гарань.

×