2016 рік не стане сенсаційним. Усі тенденції склалися зараз. Вони логічно продовжуватимуться.
Цивілізованому світу доведеться приймати неприємні рішення щодо "Ісламської держави". Досі всі утримувалися від повноцінної війни, але терористи сприймають це як слабкість. Це — головна проблема наступного року. У нещодавньому інтерв'ю спеціаліст із попередження терористичних актів сказав мені, що всі терміни давно минули. Бойовики мають розгалуджену систему вербувальників. Є мережі, є окремі люди. Активна наземна операція одразу спровокує серію терактів. Намагатимуться підривати літаки, влаштовуватимуть масові розстріли. В усіх країнах, що зараз беруть участь в авіанальотах, антитерористичні служби працюють у посиленому режимі.
Постійна терористична загроза провокуватиме популярність правих настроїв. У США ми бачимо, що зростає рейтинг Дональда Трампа із закликами вигнати всіх мусульман. Наступному президентові буде складно. Бо реформи Обами не вирішили соціальних проблем. Потрібно щось робити з медициною, соціальними допомогами. Що для президента гірше — військова операція в Сирії. Слід зуміти витримати шквал критики вдома й не наробити там помилок. Через це проходили і Клінтон, і Буш, й Обама.
Європа ще рік-два зможе протягнути без реформ. Але її підточують економічні проблеми окремих країн і криза з мігрантами. Якщо 2015-го потік біженців зріс учетверо, то 2016-го цифра збільшиться.
Щодо Росії, то важко щось спрогнозувати. Нині ситуація нагадує лабораторію хіміка, де хтось почав нагрівати колби в хаотичному порядку. Хто його знає, що вибухне першим. Соціального бунту не буде, доки працює пропаганда в такому масштабі. Може почати протестувати оточення Путіна. Його вчинки — надто непередбачувані. Росії доведеться змиритися з утратою позицій енергетичного монополіста. Іран і Саудівська Аравія готові демпінгувати, щоб збільшувати свою долю на ринку. Років три тому ніхто й подумати не міг, що з'являться ніші, наприклад, у східній Європі. Іран чіплятиметься зубами за можливість збувати нафту. А Європа втомилася від постійного шантажу Росії. Доки та не змінить політику гібридних воєн і не відмовиться від підтримки Асада, її намагатимуться м'яко витісняти з усіх сфер, де залежать від неї. Гарним індикатором є Китай. Він завжди домовляється з переможцем. Сьогодні всі масштабні проекти з Росією Пекін заморозив. Думаю, 2016-го почнуть домовлятися з Іраном щодо поставок нафти.












Коментарі